Вхід на сайт

Пошук

Годинник

Крилаті вислови

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
«  Грудень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Міні-чат

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27

Про Глибоччину

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




П`ятниця, 29.03.2024, 03:04
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт   вчителя   історії   Опришенської   ЗОШ   І-ІІІ   ступенів  Боднарюка   Миколи   Івановича
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2020 » Грудень » 07

Микола Боднарюк (Опришени)

Археологічні дослідження в с. Опришени Глибоцького району в 2020 р.

Інформацію про археологічні знахідки з с. Опришени Глибоцького р-ну подав ще наприкінці ХІХ ст. дослідник-аматор, глибочанин Діонісій Олінеску в роботі «Археологічна карта Буковини». У 60-х роках минулого століття місцеві старожитності досліджував археолог Б.О.Тимощук, який зафіксував поселення трипільської культури, карпатських курганів на берегах р. Котовець та описав курган на схід від села. Починаючи з 2000 р. проводяться дослідження археологічних пам’яток в селі та на околицях групою учнів і вчителів місцевої школи за підтримки викладачів історичного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. Головна мета даних досліджень – виявлення нових пам’яток і поповнення шкільного музею археології та етнографії. За короткий час були відкриті та поверхнево обстежені нові археологічні поселення на берегах річок Опришанка та Котовець які протікають через село. Постійний моніторинг у різних частинах села дав вагомий результат. Влітку цього року під час земляних робіт в приватному господарстві, на лівому березі р. Котовець у південно-західній частині села по вулиці Володимира Великого урочища «Пе Вале», на відстані 50-60 м від сучасного русла було виявлено досі невідоме багатошарове поселення – зафіксовані в порушених культурних нашарування матеріали відносяться до голіградської культури, культури карпатських курганів та доби середньовіччя. На даному місці проводились будівельні роботи із риття котловану для фундаменту приватного будинку. В траншеях глибиною до 1,20 м, шириною від 0,35 м до 0,45 м і довжиною до 27 м було виявлено низку фрагментів керамічного посуду. На глибині до 0,25 м були знайдені кілька керамічних уламків – вінця та стінки посудин темного кольору, в т.ч., ймовірно, від маленького горщика давньоруської культури (ХІІ-ХІІІ ст.) (рис. 1, 10-11). Варто відмітити, що це перші фрагменти кераміки цього періоду, виявлені на поселеннях в даному населеному пункті. На глибині від 0,30 м до 0,45 м виявлено фрагменти кухонної та столової кераміки культури карпатських курганів, в т.ч. від вази та піфосоподібних посудин (рис. 1, 5-8). Посуд гончарний, світло- чи темно-сірого відтінків, без помітних домішок або з додаванням у тісто крупнозернистого піску. На обох групах кераміки під вінцями та на плічках трапляється заглиблений хвилястий орнамент. Найцікавішим є вперше знайдений на території населеного пункту зразок античної тарної посудини – горловини світлоглиняної тонкостінної амфори зі слідом від ручки (на глибині 0,45 м). На території села відомі декілька поселень культури карпатських курганів на берегах р. Котовець та р. Опришанка, на яких виявлена значна кількість фрагментів керамічного посуду, кілька римських монет і бронзових фібул. На глибині 0,90-0,95 м знайдено фрагменти керамічного посуду голіградської культури (ХІІ–VIII ст. до н.е.): ліпний, товстостінний, з домішкою шамоту. Кілька уламків від верхніх частин великих посудин мають бурий відтінок стінок зсередини і темні ззовні, прикрашені широкими горизонтальними канелюрами (1, 1, 3). Інші фрагменти – з однаковим кольором стінок оранжево-бурого забарвлення, в т.ч. із розчосами ззовні (рис. 1, 2, 4), що може свідчити про приналежність пам’ятки до раннього етапу розвитку культури. Це вже четверте із виявлених поселень даної культури на території с. Опришени. Безперервні розвідки на території села впродовж останніх років дали позитивний результат щодо виявлення нових, досі невідомих пам’яток різних культур та епох, зокрема й багатошарових. Нововиявлене поселення доповнює археологічну карту басейну лівих приток р. Сірет, надає інформацію про динаміку заселення території сучасного с. Опришени на початку доби раннього заліза, в пізньоримський час і середньовіччі.

Прикріплення: Картинка 1
Переглядів: 187 | Додав: director | Дата: 07.12.2020 | Коментарі (0)

Микола Боднарюк (Опришени), Микола Ільків (Чернівці) НОВЕ ПОСЕЛЕННЯ ДОБИ ПІЗНЬОЇ БРОНЗИ СТЕРЧЕ-КОТОВЕЦЬ Протягом останніх років на лівому березі р. Котовець (ліва притока Сірету) в околицях сіл Опришени і Стерче було зафіксовано низку нових археологічних об’єктів енеоліту, доби бронзи і раннього заліза, пізнього середньовіччя та раннього нового часу. Багатий підйомний матеріал, який зберігається в Музеї археології та етнографії ім. М. Гакмана Опришенської ЗОШ І-ІІІ ст., було виявлено на одному із поселень, територія якого знаходиться під ріллею. На його основі нововиявлений об’єкт попередньо можна вважати багатошаровим. Більшість знахідок віднесено до культур Ноа та голіградської. Так, для першої характерний ліпний посуд сіро-бурого відтінку з домішкою в тісті кварцової жорстви (рис. 1, 1, 3) чи зерен шамоту (рис. 1, 2). На кількох фрагментах присутній гладкий або розчленований пальцевими вдавленнями валик (рис. 1, 2, 3). Попри сильну фрагментарність можна виділити горщики (рис. 1, 2, 3), вазу з ручками (рис. 1, 4) та мініатюрну посудину (рис. 1, 1). Очевидно, частиною бронзової хрестоподібної підвіски є овальне кільце (2,1×1,2×0,3 см) (рис. 1, 8). Друга група ліпної кераміки характеризується буро-оранжевим та чорно-сірим відтінками, комкуватим тістом з домішкою шамоту та поодинокими зернами кварцової жорстви. Інколи на зовнішній поверхні трапляються розчоси (рис. 1, 6, 7). З поміж форм розпізнається лише півсферична миска з потовщеними всередину вінцями (рис. 1, 7). Така кераміка типова для голіградської культури, зокрема її раннього етапу. До старожитностей цієї ж культури відноситься малий за розмірами бронзовий молоток-кельт (висота – 4,75 см; максимальна ширина – 2,9 см; вага – 63,4 г) із вузькою, круглою в перетині втулкою і масивною, розплющеною від ударів, робочою частиною (рис. 1, 13). Край втулки посилений двома валиками, на рівні яких наявний слід від ливарного каналу. Молотки-кельти – порівняно рідкісні, в Карпато-Дністровському регіоні відомі, наприклад, зі скарбу з Крехова (Zurowski, 1949). Морфологічно знахідка близька до молотків-кельтів типу 2 з території Румунії (за Gogaltan, 2005), який датується періодом НаА. Ранньогальштатським часом також датується, очевидно, дволезий виріб у вигляді пластини з повздовжнім потовщенням посередині (6,7×2,7×0,6 см), на двох діаметрально протилежних площинах якого помітні сліди проковування (рис. 1, 14). До пізньобронзового періоду без можливості більш вузької культурно-хронологічної ідентифікації віднесено ще два бронзові предмети: біпірамідальне шило (6,6×0,4×0,3 см) з незначними виїмками на площинах (рис. 1, 12) та конічний литник (3,3×2,6×2,2 см) (рис. 1, 11). Знахідки молотка і литника є опосередкованим свідченням існування місцевої металообробки. Наявність серед підйомного матеріалу відігнутого і потовщеного назовні вінчика сірої гончарної посудини без помітних домішок у тісті (рис. 1, 9) свідчить також про ймовірність виділення матеріалів перших століть нашої ери. Нововиявлений об’єкт доповнює археологічну карту регіону, є перспективним для подальшого вивчення, а також розширює відомий раніше асортимент палеометалевих виробів. Рис. 1. Знахідки з поселення Стерче-Котовець: 1-7, 9 – кераміка; 8, 11-14 – бронза; 10 – камінь.

Прикріплення: Картинка 1
Переглядів: 148 | Додав: director | Дата: 07.12.2020 | Коментарі (0)


Copyright MyCorp © 2024