Вхід на сайт

Пошук

Годинник

Крилаті вислови

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29

Міні-чат

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27

Про Глибоччину

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Четвер, 28.03.2024, 18:03
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт   вчителя   історії   Опришенської   ЗОШ   І-ІІІ   ступенів  Боднарюка   Миколи   Івановича
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2016 » Лютий » 23 » ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЯВЛЕНИХ НУМІЗМАТИЧНИХ ОБ̕ ЄКТІВ З ПОСЕЛЕНЬ с. ОПРИШЕНИ
20:41
ХАРАКТЕРИСТИКА ВИЯВЛЕНИХ НУМІЗМАТИЧНИХ ОБ̕ ЄКТІВ З ПОСЕЛЕНЬ с. ОПРИШЕНИ

 

Важливою категорією знахідок виявлені XV – XVII ст., в селі постають нумізматичні матеріали, які зафіксовані під час досліджень гуртківцями школи і про які збереглися лише легенди. В одній із них мова йде про виявлений в селі у горщику великий скарб давнього дорогоцінного посуду та монет. В іншій розповідається, що в 1941 р під час риття оборонних укріплень місцевими мешканцями та бійцями Червоної армії, було знайдено золоту корону й давні монети1

Про можливість і небезпідставність походження таких легенд свідчать часті знахідки монет XVІ – XVII ст. на території села. Правда, не всі вони потрапляють до дослідників, більшість розпорошується по приватних колекціях, втрачаючи свій «паспорт» і назавжди гине для науки. Але є й щасливі винятки. До них відносяться  досить рідкісні знахідки молдовських, турецьких, угорських і польських монет початку і кінця  XVІ ст., які знайдені на середньовічних поселеннях села Опришени.

Перша монета була знайдена в травні 1999 р.  на території селища XІV – XVIIст., де було зібрано колекцію численних фрагментів кераміки і зафіксовано скупчення перепаленого каміння, кісток і залізних шлаків. Дослідження монетної знахідки дозволило встановити, що це молдавський гріш  господаря Богдана ІІІ (1504-1517 рр.)2 (         Додаток І).

На аверсі монети, в центрі, розташоване зображення герба Молдавського князівства – голови тура, між рогами якого розміщується пятипроменева зірка, зліва – сонце, а справа – півмісяць. Навколо монети частково збереглась легенда, написана кириличними шрифтом – «IW БОГДАН …ВОДА…Г .» На реверсі монети, в центрі, розташований подвійний хрест, а в круговій легенді продовжено напис реверсу «ПОДАР ЗЕМ…МОЛ…ВС» тобто «Богдан воєвода господар землі молдавської».

Диаметр монети становить 18 мм, її вага 0,9 г., на сьогодні це перша, добре задокументована, знахідка монети Богдана ІІІ на Буковині.  Дослідження зображень та написів на монеті показує, що вона відноситься до ІІ типу монет цього господаря.

Монети господаря Богдана ІІІ – досить рідкісні нумізматичні пам’ятки, крім того, вони відноситься до заключного етапу регулярного карбування грошей у Сучаві. 

Друга монета цього ж господаря була знайдена в листопаді 2008 року, і відрізняється вагою, яка становить 1.05 грама, і більш низькою якістю срібла (Додаток Ї).

До першої половини XVІ ст., відноситься і знахідка турецької монети аспра (акче), султана Сулеймана – І (1520 – 1566 рр.). Монета виготовлена з якісного срібла, вага становить 0.65 грама, діаметр 10 мм. На AV: Легенда Sultan /Suleyman/ bin * şah/ Ha RV: (Azze nasaruhu be) duri/ (E)dirne/ sene/ Монета відноситься до І групи монет султана (1512 – 1541 рр.), І – го періоду (1520 – 1534 рр.), викарбувана в місті Едирне1 (Додаток Й).

         До другої половини  XVІ ст., відноситься і знахідка турецької монети (дирхема) султана Мурада ІІІ (1574 - 1595). Монета виготовлена з високоякісного срібла, вага становить 2.60 грама, діаметр 19 мм. На AV: Легенда Sulta (n Murad) / bin sultan (Selim şah /azze nasruhu). Ha RV: В центрі: duri, внизу; be, зверху; Наleb, посередині. Навколо по окружності: (Halledallahu mulkeh)u ve sultanehu sene (Додаток К).   

         В умовах слаборозвинутого внутрішнього ринку, посилення турецького гніту, для задоволення нових експансіоністських заходів зовнішній ринок залишався  у ХVI ст., провідним, що сприяло напливові іноземної монети в Молдову1, та в її частково ізольований (в економічному відношенні завдяки постійним торговим зв’язкам з Польщею) регіон Буковини з найбільшим торговим центром Хотином2. В обігу, поруч з дрібними європейськими монетами, утверджується таляри та дукати3.

         Монетна політика Туреччини кінця XVІ ст., покотилися протореними шляхами інфляції. XVІ ст., стала періодом катастрофічного падіння акче. Це значно знизило довіру до турецької монети на молдовському та буковинському ринках, де запанували європейський таляр, необхідний для сплати харачу Туреччині, та якісні розмінні польські монети: солід, грош, потрійний гріш, шостак, що з’явилися в результаті успішної монетної ординації Стефана Баторія від 24.04.1578р., та 1580р4.

         До цього  періоду  належать і  дві  інші  знахідки угорської та польської монет.

         Угорська монета Максиміліана – ІІ, срібний денарій, датується 1578  роком. На AV: По центру зображення щита, герба Угорського  королівства і  дата  1578 рік, навколо надпис МАХ /Максиміліан/ * ІІ /другій/ * RO  /Романіян/  римської  *  І /Імперіум/ Імперії * S /Санктум/ священної * А /Австрії/ * GH  /Германії/  * HU  /Хунгарії/  Угорщини  *  ВО /Богемії/ * R /РЕХ/ король.  На   RV:  В  центрі зображення  Діви  Марії  з   немовлям  на   лівій   руці,   по  бокам   букви  К; В. (Кременіца  Баньська), навколо надпис,  PATRONA (покровителька) * UNGARIE (Угорщини). Монета   виготовлена  із  високоякісного  срібла, вага становить 0.45 грама, діаметр 19 мм (Додаток Л).

         Польська монета являє собою трьох грошевик польського короля Сигізмунда  –  ІІІ   (1587 – 1632).   На  AV: Зображення голови короля повернута   в    право, навколо надпис SIG /  Сигізмунд/  *   ІІІ   /третій/  *  D   /деї/ Божою * G /грація/ милістю  *  REX  /король/  *  PO  /Польща/  *  D  /дукс/  князь  *    LI     /Литви/ (Додаток М).

         На RV: Зображення герба міста Рига, зверху римська цифра три, що означає три гроша. Знизу букви ініціали монетного   майстра. Навколо монети надпис; GROS /гросус/ гріш * ARG /аргентум/ срібний *TRIP /тріпес/ потрійний *CIVI /міста/ * RIGE /міста Риги/. Монета виготовлена із високоякісного срібла вагою у 2.35 грама.

         Трояк, трьох грошевик (польська trojak) – срібна польська монета номіналом у три гроша, яку почали карбувати у 1528 р. (у Литві з 1546 р.) на Краківському і  Торунському  монетних     дворах,   пізніше,  з  1580   року, майже  на   всіх монетних дворах Речи Посполитої. У 1588 – 1627 рр., трояки      були найбільш популярні   обігові   гроші.   Після   довгої   перерви   карбування трояка відновилась у 1650 – 1665 і 1684 – 1685 рр.   Потім   вони   випускались періодично у (1706, 1753 – 1756рр.).

         З 1580 року, трояки виготовлялись із 2.4 г. (білля 2  грама чистого срібла). Трояки були розповсюдженими на українських, білоруських землях в   XVІ – XVIII ст. У скарбах, як правило, зустрічаються трояки польської і литовської чеканки, рідше руські і ризькі1. До  ризького типу відноситься і трояк з Опришен. Аналіз скарбового матеріалу цього періоду з території міжріччя Сірету, Верхнього Пруту та Середнього Дністра засвідчує, що тут в цей час переважали монети польського та литовського карбування, зокрема про це говорять скарби із Вербінців, Дорошівців та поодинокі знахідки монет2.

         В першій половині XІVст. На політичний карті Світу, появилась нова держава Молдова, з Буковиною у її складі, а розвиток економічних відносин – створенню власної монетної системи. Попри монети власного карбування у  XV – XVII ст., на території Молдови і Буковини в обігу були і монети інших країн.           Про походження молдовської монети у нумізматичних студіях немає єдиної точки зору, незважаючи на достатню кількість скарбових знахідок1.

         Участь Молдови у міжнародній торгівлі посприяла нагромадженню в країні запасів срібла й забезпечила відносно регулярне карбування національної монети, яку запровадив орієнтовано у 1377 р., господар Петро І Мушат2. Наявні (завдяки міжнародній торгівлі) запаси срібла дозволили Молдові орієнтовано з 1379 по 1666 рр., (з певними перервами) провадити карбування al marco своєї власної монети3. Право монетного карбування молдовських воєвод, незважаючи на власну присягу Польщі (26.09.1387р.), залишалося недоторканим упродовж сторіч.

         У 2013 році на території села виявленні нумізматичні пам’ятки серед яких дві монети Олександра Доброго (1400 - 1432), срібний трояк Стефана Баторія 1585 року, два угорських денарія XVІ ст., польський полугрош Сигизмунда Августа 1559 року та турецький акче султана Баязида – ІІ (1481- 1512). Дані знахідки потребують на даний час більш ретельного  дослідження. (Додаток Н).

         Разом з тим нумізматичні пам’ятки із с. Опришени показують, що й окремі монети господаря Богдана – ІІІ, а також турецькі, польські і угорські проникали на місцевий ринок, що дозволяє повніше висвітлити розвиток грошового господарства місцевого населення у XVІ столітті.

Відкриття нових нумізматичних пам’яток дає можливість більш розширеного вивчення монетного обігу на Буковині в різні часи. Знахідки рідкісних турецьких і молдовських монет, які зроблені в с. Опришени відкриють нову сторінку у вивченні грошевого обігу на Буковині в XVI столітті, і стануть для дослідників підтверджуючим матеріальним  джерелом різним  письмовим пам’яткам середньовіччя.

 

1Піцул Василь, старожил з села. 1921 р.н.

2Пивоваров Сергій, Микола Боднарюк. Молдовський гріш господаря Богдана ІІІ із с. Опришени. //Іван Франко і Буковина. – Чернівці. Прут: 2006 рік. – C. 226

 

1 Визначення монети проведено співробітником Кишинівського історичного музею А. Болдуряну.; Sreckovic S. Akches (Volume Three). Suleyman I Kanunî 926 - 974 A.H., - Beograd,  2003.

2Визначення монети проведено співробітником Кишинівського історичного музею А. Болдуряну.; Nicolae E., Custurea G. Tezaurul monetar din secolul al XVI - lea descoperit la Bercioiu, jud. Vîlcea  buletinul societăţii Numismatice Române , 77- 79, 1983 – 1985 . – Bucureşti, 1986. – Р. 309 – 327.

 

1 История Молдавской ССР в двух томах. – Т.1: С древнейших времен до наших дней до Великой Отечественой Войне. – Кишинев, 1960. – С. 86 – 87.

2 Нариси історії Північної Буковини. – Київ, 1980. – С. 64.

3 Пивоваров С.В. Нумізматичні пам’ятки Середньовіччя на території Північної Буковини // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології та етнографії. Вип. 1. – Чернівці, 1996. – С. 17.

4 Зварич В.В. Нумезматический словарь. – Львов, 1975г. - С. 122.

1 Зварич В.В. Нумезматический словарь. – Львов, 1978г. - С. 122.

 

2 Пивоваров С.В. Нумізматичні пам’ятки Буковини. – Чернівці, 2002р. – С. 200 – 201.

1 Огуй О.Д. Монетно лічильні найменування на Буковині та в Молдові (кінець 14 – перша третина 19 ст.). – Чернівці, 1997.-  С. 19.

2 Полевой Л.Л. Происхождение молдовской денежной системы ( XІVв) // Крадкие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института археол. – Вып.105. – С.27.

3  Nistor Ion. Istoria Românilor. Vol. I. – Bucureşti, 2002.- Р. 176.

Переглядів: 392 | Додав: director | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Copyright MyCorp © 2024