Вхід на сайт

Пошук

Годинник

Крилаті вислови

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
«  Січень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Міні-чат

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27

Про Глибоччину

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Понеділок, 01.03.2021, 10:07
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт   вчителя   історії   Опришенської   ЗОШ   І-ІІІ   ступенів  Боднарюка   Миколи   Івановича
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2016 » Січень » 21 » ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНОГО ВІКУ В ПОДНІСТРОВ’Ї І ПОПРУТТІ ЧЕСЛАВОМ АМБРОЖЕВИЧЕМ
23:19
ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНОГО ВІКУ В ПОДНІСТРОВ’Ї І ПОПРУТТІ ЧЕСЛАВОМ АМБРОЖЕВИЧЕМ

Микола БОДНАРЮК

 

ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНОГО ВІКУ

В ПОДНІСТРОВ’Ї І ПОПРУТТІ ЧЕСЛАВОМ АМБРОЖЕВИЧЕМ   

 

         В умовах розвитку сучасної історичної науки з погляду дослідження минулого Буковинського краю невпинно зростає зацікавлення її першовитоками, прагнення пізнати глибинні тисячолітні пласти людської цивілізації на теренах Буковини. Завжди за кожним відкриттям, та нових внесків в розвиток археологічної науки стоять вчені, як сучасні, так і дослідники попередніх століть. До недавнього часу про дослідження науковців міжвоєнного періоду було мало відомо через низьку політичних та ідеологічних причин. За останні двадцять років стало можливим вивчення та публікування матеріалів про діяльність археологічних дослідників 20 – 30 років які вивчали  пам’ятки Буковини. Важливим є той факт що разом з працею над відкриттям незліченних пам’яток рідної землі, в останні роки продовжується відродження забутих імен у цій ділянці історичної науки.  Серед археологів міжвоєнного періоду, які внесли посильний вклад у вивчення місцевих старожитностей  відноситься й Чеслав Амброжевич (1900 – 1954 рр.).

         Ім’я Чеслава Амброжевича добре відомо всім дослідникам які займаються вивченням пам’яток кам’яного віку на землях Середнього Подністров’я та Попруття. Він згадується в узагальнюючих роботах по історії археологічних досліджень в регіоні. Наприклад, в праці «Буковина. Її минуле і сучасне» (1956 р.) констатується: «Між двома світовими війнами розкопи на Буковині і досліди над знайденим проводив Ч. Амброжевич, дослідник перших поселень із палеолітичної доби і городищ Буковини з ранньо – історичного часу (Хмелів біля Оршівців, Біла, Стрілецький Кут), залишився до нині найкращим археологічним дослідником північної Бессарабії (повіт Хотин і Сорока), звідки був родом. Інформації про наслідки праць він опублікував у різних румунських, німецьких і бельгійських фахових журналах» [8, с. 65]. Про його дослідження писали чернівецькі газети міжвоєнного періоду (10, с. 3). Ім’я науковця згадується в численних роботах вітчизняних дослідників повоєнного часу та сучасних дослідженнях, в яких відзначається його вклад у відкриття пам’яток палеолітичного часу, мезоліту, неоліту та енеоліту на теренах Буковини [4, с. 48; 5, с. 105; 6, с. 157; 7, с. 41; 11, с. 37 – 40; 12, с. 36 – 38; 13, с. 46 – 47; 14, с. 6; 15, с. 27; 16,с. 8; 17, с. 14]. Зокрема, відомий дослідник пам’яток кам’яного віку в Середньому Подністров’ї О.П. Черниш, так писав про значення його робіт: «Одна з таких груп палеолітичних місцезнаходжень – корманська група, розташована на правому березі Дністра в околицях с. Кормань, Сокирянського району, Чернівецької області. Честь її відкриття належить румунським дослідникам І. Ботезату, Ч. Амброжевичу, М. Морошану, які встановили тут наявність ряду стоянок й провели початкове їх обстеження і першими спробували інтерпретувати геологічне становище і хронологічне місце» [16, с. 8].

         Вивчення біографії Ч. Амброжевича, першовідкривача ряду археологічних пам’яток Буковини, тільки розпочинається. На основі тих не багатьох даних, які є про нього в довідковій літературі [7, с. 41; 24, р. 183 – 184; 26, р. 424], некролозі [25, р. 405 – 407], архівних матеріалах, знайдених у фондах Державного архіву Чернівецької області [1, арк. 7 – 13; 2, арк. 12; 3, арк. 1] та власне його працях [18, р. 23 – 37; 19, р. 23 – 39; 20, р. 11 – 12; 21, р. 44 – 45] маємо змогу висвітлити головні періоди його життя та наукової діяльності.

         Народився Чеслав Енрік Амброжевич, 29 серпня 1900 року в м. Новоселиця, Хотинського повіту, Бессарабської губернії. З 1911 по 1918 рр. навчався у Хотинському чоловічому ліцеї, який закінчив 8 березня 1918 р. [3, арк. 1]. Ще навчаючись у ліцей він захопився археологією і вже в тринадцятирічному віці зробив перші наукові відкриття, зокрема, віднайшов і описав енеолітичні поселення (трипільська культура) в околицях села Дарабани та м. Хотина [18, р. 23 – 25]. Матеріали про виявлені пам’ятки ліцеїст відіслав до столиці російської імперії, й на їх основі, юнака в 1916 р. обрали активним членом бувшого імперського російського товариства палеонтології у Петрограді.

         Подальшу освіту він продовжив у Київському університеті імені Св. Володимира (сучасний університет ім. Т.Г. Шевченка). У вузі він навчався з 1918 по 1920 рр. [23, р.156]. За яких причин було перервано навчання в університеті, і яким чином юнак повернувся на Буковину, яка вже перебувала у складі королівської Румунії не відомо.

         З 1920 року Ч. Амброжевич продовжував навчання у Чернівецькому університеті. У 1924 році, став ліценціатом природничих наук [23, с. 156], по іншим повідомленням – у 1925 р. [22, р.37].

         В період з (1923 – 1927 рр.), Ч. Амброжевича запросили працювати до Кишинівського музею краєзнавства для організації археологічних досліджень. В його завдання входило вивчення пам’яток епох палеоліту – енеоліту на території Подністров’я. вже 1923 році він відкрив перше палеолітичне місцезнаходження на землях Бессарабії, а саме стоянку біля с. Кишла – Неджимова (сучасне село Оселівка) [9, с. 64]. Працями молодого науковця фактично було започатковано формування колекції доби кам’яного віку в Кишинівському музеї краєзнавства [9, с. 64, 85].

         Згодом Ч. Амброжевич повернувся до Чернівців, де у липні 1927 р. отримав ступень доктора природничих наук, а з жовтня того ж року він обімав посади доцента, вільного викладача палеонтології та палеоліту наукового факультету університету, а з вересня працював ще й бібліотекарем [23, с.156].

         З працею у Чернівецькому університеті пов'язані подальші роки життя і наукових здобутків вченого. В Чернівцях науковець проживав разом з сім’єю [2, арк. 12].

         Активна діяльність в університеті поєднується у науковця із дослідженнями буковинських пам’яток. В цей час ним було виявлено і обстежено ряд археологічних об’єктів, переважно кам’яного віку. Матеріали про них Ч. Амброжевич опублікував у ряді видань. Значні досягнення в галузі вивчення найдавніших періодів в історії  Подністров’я та Попруття привели до визнання його робіт провідними європейськими фахівцями. Свідченням цього стало обрання Ч. Амброжевича  почесним членом ряду наукових товариств Києва, Кишинева, Берліна, Відня, Бухаресту [25, р. 406].

         Ч. Амброжевич за досить короткий час відкрив і частково дослідив ряд стоянок палеолітичного часу в Середньому Подністров’ї. Серед них такі відомі пам’ятки як Прилипче, Оселівка, Вороновиця, Бабино, Кормань, Ожево, Волошкове та інші.

          З  метою удосконалення методів археологічних досліджень пам’яток кам’яного віку він декілька разів виїжджав за кордон. В архівних матеріалах збереглося його листування з керівництвом університету щодо наукового відрядження до Польської держави. 23 жовтня 1936 р. Чеслав Амброжевич звернувся листом до ректора Чернівецького університету з проханням надати йому трьох місячну відпустку для проведення наукового стажування у Варшаві 2, с. 8. В листі Ч. Амброжевич підкреслював що у зв’язку з браком необхідної джерельної бази вирішив попрацювати з кордоном і попросив стипендію у польського керівництва. На підставі представлених робіт та напрацювань науковець отримав від польського міністерства стипендію, що підтвердив лист польського консульства в Чернівцях від 21 жовтня 1936 р. [2, с. 12].

         Основні археологічні дослідження Ч. Амброжевича на Буковині були пов’язані із вивченням найдавніших пам’яток регіону. Наукова спадщина вченого порівняно не велика. Нам вдалося зібрати інформацію про 19 написаних ним праць і опублікованих у різних наукових виданнях.

         Одні з найважливіших праць науковця являються статті надруковані в журналі «Дакія» зокрема про енеолітичні поселення Північно – Східної Бессарабії, яка  була надрукована в 1933 р. [18, с. 23 – 37]. у ній автор узагальнив отримані під час розвідок і невеликих розкопок матеріали з трипільських поселень Середнього Подністров’я. на особливу увагу заслуговує інформація про поселення трипільців поблизу с. Дарабани, де вони виявлені в трьох урочищах. Ч. Амброжевич подає детальну стратиграфію культурних шарів поселень, характеризує знайдені матеріали (кераміку, антропоморфну та зооморфну пластику, предмети побуту, вироби з каменю та кременю). Досить важливими є його спостереження за змінами  в орнаментації  трипільського посуду в залежності від глибини залягання об’єктів і виділення на одному з Дарабанських поселень двох шарів (раннього і пізнього). В цій же статі він наводить інформацію про відкриті ним трипільські поселення в селах Каплівка (ур. Рябий Яр, Лисий Горб), Оселивці (ур. Кишла), Переківцях (ур. Мотуз), Вороно виці (ур. На вигоні), Ленківцях (ур. Гамарія), Бабино (ур. Яма), Атаки (ур. Шипитів яр), Шебутинці (ур. Сокира), Волошково (ур. Гайдамацький яр) [18, р. 23 – 37].

         Важливою працею є його дослідження, опубліковане разом з З. Поповичем, про розкопки пізньопалеолітичної  стоянки в с. Замостя (Вашківецькій район, Чернівецької області) [19, р. 23 – 39]. Bона була виявлена учнем і товаришем Ч. Амброжевича українським вчителем Є. Лазарем у 1935 р. [11, с.37 – 40; 12, с.36 – 38]. Стоянка знаходилася на 2 км на південь від села, на високому пагорбі в ур. Березняк. Знайдені тут численні крем’яні знаряддя праці з ретушованими краями, різноманітні відщепи засвідчували потужність культурних нашарувань пам’ятки і одразу ж привернули увагу науковця. Розкопки пам’ятки Ч. Амброжевич проводив разом із геологами Г. Маковеєм, І. Анастасіу, палеоботаніком Р. Поповичем та Є. Лазарем, який замальовував знахідки. Археологічне вивчення стоянки дало змогу встановити, що її культурний шар неоднорідний і складався з декількох прошарків товщиною від 5 до 98 см., насичених крем’яними виробами та деревними вугіллями. Основну частину знахідок складали пластини, відщепи, подвійні симетричні вістря, гостроконечники, скребки, різці та інші крем’яні вироби вкриті патиною. Знахідки з Замостя Ч. Амброжевич порівнював із знахідками з інших досліджених поселень зокрема з палеолітичними знахідками з поселення Кишла – Неджимова,  (Бесарабія). В культурному шарі трапилися також рештки декількох вогнищ. Палеоботанічний аналіз деревного вугілля дав змогу встановити, що для багать використовували букові, грабові та кленові дрова. За аналогіями із інших пам’яток стоянка в селі Замостя була віднесена до пізньопалеолітичного періоду, сучасні дослідження показали, що вона відноситься до оріньяко – солютрейського часу і датується в межах 23 – 20 тис. років тому.

         Матеріал про дослідження стоянки Ч. Амброжевич та Р. Попович опублікували в румунському археологічному журналі «Дакія» за 1935 – 1936 рр., (Т. 5 - 6). На той час виявлена пам’ятка була єдиною добре вивченою стоянкою кам’яної доби на берегах р. Черемош і дозволила з нових позицій підійти до проблеми розселення первісних людей на теренах Європи.

         У 1938 – 1939 та 1943 рр. вчений проводив розкопки в с. Магала [21, р. 44 – 45; 26, с. 432 – 434].

         В роки війни (1942 р.) Ч. Амброжевич продовжив розкопки на трипільському поселені в Дарабанах (ур. Замчисько), де виявив житлові і господарські споруди носіїв трипільської культури.

         За своє коротке життя Ч. Амброжевич зробив чимало для вивчення найдавніших сторінок в минулому Буковини, відкрив і дослідив десятки різночасових пам’яток, пробудив у наукового світу інтерес до регіону Середнього Подністров’я. Відкриття та дослідження палеолітичних стоянок Подністров’ї та Попруття у міжвоєнний період, дали науковому світу нові цінні данні про життя та розвиток первісної людини. 

 

 

         Список використаних джерел та літератури: 1. Державний архів Чернівецької області (ДАЧО). – Ф. 216. – Чернівецький університет. – Оп.3. – Спр.518. – 13 арк.; 2. ДАЧО. – Ф.216. – Оп.3. – Спр. 476. – 35 арк.; 3. ДАЧО. – Ф. 844. – Оп.1. – Спр.12. – 12 арк.; 4. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині кам’яного віку. – К.: Наукова думка, 1981. – 310 с.; 5 Береговая Н.А. Палеолитические местонахождения СССР. – М. – Л.: Изд – во АН СССР, 1960. – 218 с.; 6. Вінокур І.С. Археологічні дослідження на трипільському поселенні біля с. Магала // Археологія. – 1966. – Т. ХХ. – С. 157 – 162; 7. Енциклопедія українознавства . – К., 1993. – Т. 1. – 546 с.; 8. Квітковський Д., Бринзан Т., Жуковський А. Буковина її минуле і сучасне. – Париж – Філадельфія – Дітройт: Зелена Буковина, 1956. – 963 с.; 9. Кетрару Н.А. Очерки истории археологии Молдови. – Кишинев: Tyrageția, 2005. – 88 c.; 10. Лазар Є. Наукове значення розкопок в Замості // Час. – 1936 (8 березня). – Ч. 2101. – 1936 р.; 11. Пивоваров С., Іванчук В. Буковинський археолог Євзибій Лазар // Буковина мій рідний край. Матеріали ІІ Історико – краєзнавчої конференції молодих дослідників, студентів та науковців. – Чернівці, 1997. – С.37 – 40; 12. Пивоваров С. Дослідження старожитностей Буковини Євзебіем Лазарем // Постаті української археології. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Львів, 1998. – Вип..7. – С. 36 – 38; 13. Тимощук Б.О. Археологічні дослідження на Буковині за роки Радянської влади. //Розквіт економіки і культури Радянської Буковини. Матеріали конференції. – Львів, 1969. – С. 46 – 53.; 14. Черныш А.П. Палеолит  и мезолит Приднестровя . – М.: Наука, 1973. 127 с.; 15. Черниш О.П. Стародавнее населення Подністров’я в добу мезоліту. – К.: Наукова думка, 1975. – 167 с.; 16. Черныш А.П. Многослойная палеолитическая стоянка Кормань  IV и ее место в палеолите // Многослойная палеолитическая стоянка Кормань IV. – М.: Наука, 1977. – С. 7 – 77; 17. Черниш О. Археологічна діяльність Юрія Полянського // Постаті української археології. Матеріали і дослідження з археології  Прикарпаття і Волині. – Львів, 1998. Вип. 7. - С. 14 – 16; 18. Ambrojevici C. Lepogue neolithigue de la Basarabie du Nord – West //Dacia. - 1927 – 1932. – București, 1933. – T.III – IV. – P. 23 – 37; 19. Ambrojevici C. Popovici R. Zamostea I am Ctremus. Eine neue jungpaleolitisch Fundstelle Nord – Rumaniens (vorlaufige mitteilung) //Dacia- 1935 – 1936. – București, 1938. – T. V – VI. – P. 23 – 39; 20. Ambrojevici Ceslav. Raport asupra cercetarilor si sapaturilor din judetul Hotin //  Raport asupra activitatii stiintifice a muzeului national de antichitati in anii 1942 si 1943. -  Bucuresti, 1944. - P. 11 – 12; 21. Ambrojevici Ceslav. Raport asupra cercetarilor si sapaturilor arheologice din Bucovina //  Raport asupra activitatii stiintifice a muzeului national de antichitati in anii 1942 si 1943 - Bucuresti, 1944. - P. 44 – 45; 22. Anuarul Universității Regele Carol al – II din Cernăuți pe anii de studii 1938 – 1939. – Cernăuți, 1939. – 463 p.; 24. Grigorovița M. Universitatea din Cernăuți în perioada intrbelică. – Suceava, 2005. – 290p.; 25. Dumitrescu V. Ceslav Enric Ambrojevici // Studiiși cercetări de istorie veche. – 1957. – T. VIII. – Nr. 1 – 4. – P. 405 – 407; 26. Nandriș I. Satul nostru mahala din Bucovina. – Sibiu, 2001. – 434p.; 27. Satco E. Enceclopedia Bucovinei. – Suceava, 2004. – Vol. I. – 693 p.

Переглядів: 352 | Додав: director | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar

Copyright MyCorp © 2021