Вхід на сайт

Пошук

Годинник

Крилаті вислови

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
«  Березень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Міні-чат

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27

Про Глибоччину

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Вівторок, 13.04.2021, 22:31
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт   вчителя   історії   Опришенської   ЗОШ   І-ІІІ   ступенів  Боднарюка   Миколи   Івановича
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » 2016 » Березень » 21

Використання потенціалу музейної педагогіки

у формуванні ключових

життєвих компетентностей вихованців гуртка

 

Зібратися разом – це початок,

Триматися разом – це прогрес,

Працювати разом – це успіх.

Генрі Форд

 

Боднарюк М.І. вже 15 років є керівником краєзнавчого гуртка «Юні музеєзнавці» Глибоцького ЦТКСЕУМ, який діє на базі Опришенського загальноосвітнього навчального закладу та шкільного музею. Педагог – багатогранна творча особистість. У його діяльності гармонійно поєднуються різні напрями роботи. Історик за фахом, Микола Іванович є досвідчений краєзнавець, науковець, археолог, дослідник, організатор і директор шкільного музею археології та етнографії імені Максиміліана Гакмана, депутат Глибоцької районної ради, активний член наукових кафедр, державних, громадських організацій, товариств України, Молдови, Румунії. А ще він і директор Опришенської ЗОШ І-ІІІ ст.

Всі ці грані таланту педагога, напрями діяльності успішно поєднуються, доповнюються, взаємозбагачуються, окреслюють його педагогічний і соціальний портрет та є джерелом творчості, професійної компетентності, якісної і ефективної реалізації завдань позашкільної освіти.

Особливо яскраво і результативно сконцентрований передовий педагогічний досвід Боднарюка М.І. у роботі як керівника краєзнавчого гуртка «Юні музеєзнавці». Саме у такому просторі і форматі є можливості для створення додаткових умов формування в учнів інтелектуальної і творчої активності, пізнавальних здібностей, саморозвитку та самореалізації, виховання в них національно-патріотичних цінностей.

Теоретико-методологічною основою для учителя є ґрунтовне вивчення та застосування на практиці ідеї духовно-гуманістичного та особистісно-орієнтованого навчання і виховання видатних вітчизняних педагогів Софії Русової, Сухомлинського В.Д., Ващенко Т.Т., Ушинського К.Д., Беха І.Д., Тараненко І.Т., Гайди Л.А.

Слід відзначити, що для особистості педагога властива систематична і стабільна мотивація до зростання професійної, соціальної, краєзнавчої, психологічної компетентності. Він постійно вдосконалює напрями і зміст роботи творчого об’єднання, вміє раціонально поєднати традиційні методи навчання й виховання та інноваційні технології позашкільної освіти.

Підтвердженням цьому є методична проблема, над якою працює останні 5 років керівник гуртка. Її суть і значимість сконцентрована у самій назві «Використання потенціалу музейної педагогіки для формування базових життєвих компетентностей вихованців творчого об’єднання».

Специфіка роботи гуртка «Юні музеєзнавці в тому, що учні причетні до роботи шкільного музею. Вони збирають матеріали для нього, оформляють експозиції, виставки, проводять екскурсії, досліджують музейні предмети. Отже, в даному просторі діяльності активно і вдало поєднуються на практиці музейні форми комунікації, функціональне призначення музеєзнавства та ефективне використання психолого-педагогічних методів у пропаганді, дослідженні, популяризації та залученні музейного потенціалу до широкого наукового і суспільного обігу. Словом, музейна педагогіка визначає модель становлення особистості вихованців. В гурток спочатку приходять діти із сукупнітю задатків, здібностей, мотивів, а впродовж 3-4 років вони стають краєзнавцями, дослідниками, екскурсоводами з широким діапазоном знань і вмінь.

З цього твердження випливає і актуальність використання потенціалу мезуйної педагогіки в роботі керівника гуртка. Актуальність полягає в тому, що є суспільна потреба впроваджувати в освітньо-виховний простір позашкілля музеєзнавство як важливу наукову дисципліну, свідомо і цілеспрямовано залучати молодь до пошуку, оформлення, збереження, вивчення і дослідження музейних предметів, які мають історичну, семантичну, естетичну, репрезентативну цінність і є автентичним джерелом знань. У процесі такої діяльності у школярів формується система поглядів, знань про минуле рідного краю, виховується національна свідомість, усвідомлення ними особистої причетності до течії життя, що єднає покоління.

Методи, форми, завдання музейної педагогіки закладені і в авторській програмі гуртка «Юні музеєзнавці» Боднарюка М.І. У її зміст включені загальні питання музейної справи, враховано регіональні особливості буковинських музеїв та їх соціальної ролі. Заплановано також засвоєння основ музейної термінології, вивчення функцій і напрямків діяльності шкільного музею, оволодіння учнями навичками,уміннями пошукової, експедиційної, збиральницької роботи та художньо-естетичного оформлення експозицій, виставок.

У програмі також передбачена тематика учнівських пошуково-дослідницьких робіт на базі музею, проведення конференцій, тематичних вечорів, фольклорно-етнографічних свят, співпраця з навчальними закладами району, області та з науковими установами, громадськими організаціями і товариствами, музеями.

Програма орієнтована на те, щоб за допомогою вихованців музей археології і етнографії імені М.Гакмана вдосконалив свою освітньо-пізнавальну, суспільно-корисну і виховну функцію і став у навчальному процесі центром краєзнавчої роботи і важливим засобом соціалізації особистості.

На заняттях гуртка упродовж навчального року, в археологічних і етнографічних експедиціях в канікулярний період, на різних краєзнавчих заходах Микола Іванович уміло і компетентно створює сприятливі психолого-педагогічні умови, щоб діти почувалися комфортно, прагнули до пізнання, до творчого, інтелектуального і духовного розвитку. На озброєнні у педагога завжди вдалим і ефективним є інтерактивний метод, коли учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Як свідчить практика, вихованці надзвичайно позитивно сприймають ставлення до себе свого наставника. Якщо він добре, з повагою, з турботою ставиться до них, не застосовує владу, не принижує їх гідність, то він стає для них авторитетом, взірцем і в процесі співробітництва діти беруть і на себе відповідальність за результати спільної справи. У них також формується відчуття своєї значимості, віри в себе, впевненість у тому, що роблять щось цікаве, корисне, потрібне.

Методичний відділ Глибоцького ЦТКСЕУМ у процесі вивчення і узагальнення педагогічного досвіду керівника творчого об’єднання «Юні музеєзнавці» провів упродовж трьох років анкетування вихованців. Воно засвідчило, що діти цінують професійну компетентність свого наставника, його організаторські і комунікативні здібності. Та важливими є і такі особистісні моральні риси характеру як доброзичливість, врівноваженість, толерантність, повага до людей, порядність, відповідальність,культура, такт і етика у спілкуванні.

Він уміє вислухати кожного, заохотити до виконання важливих справ, дати шанс досягти успіхів, знає, коли і за що треба підтримати, похвалити, відзначити.

Звісно, що гармонійне поєднання в житті Миколи Івановича професійної, соціальної компетентності та особистих моральних якостей є запорукою того, що праця його як керівника гуртка є і буде успішною, корисною і результативною. Бо він передає своїм вихованцям не просто знання, а й своє ставлення до улюбленої справи, свої переконання і захопленість, свою громадянську позицію та є взірцем порядної і відповідальної людини.

Підтвердженням цьому є конкретні педагогічні та музеєзнавчі форми і методи роботи,які реалізовуються в рамках діяльності творчого об’єднання. У цьому зв’язку доречно зробити екскурс в минуле біографії нашого краянина. Так, ще в час навчання в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича на історичному факультеті талановитий і здібний студент захопився такою наукою як археологія.

Юнак усвідомлював, що вона – надійний ключ до пізнання минулого рідного краю. Студентські археологічні експедиції переконали, що це його покликання і орієнтація на майбутні археологічні дослідження.

Після вузу Микола Іванович почав працювати в рідній Опришенській школі вчителем історії. Одночасно зорганізував гурток «Юні археологи». Разом зі своїми вихованцями проводив розкопки в селі Опришени. Через два роки він переконався, що отча земля зберігає багато таємниць, бо знаходиться вона споконвіку на перехресті століть і доріг, що ведуть в різні кінці Європи. Разом з учнями було віднайдено чимало старовинних предметів в тому числі і рідкісних та унікальних.

Згодом археологічні експедиції вони почали успішно проводити в районі та області разом з науковцями ЧНУ та під керівництвом Пивоварова Сергія Володимировича, директора Буковинського центру археологічних досліджень при ЧНУ ім..Ю.Федь ... Читати далі »

Переглядів: 399 | Додав: director | Дата: 21.03.2016 | Коментарі (0)


Copyright MyCorp © 2021