Микола Боднарюк,
Ілля Безушко,
Андрій Ісопеску (Опришени)
ЗНИКЛЕ СЕЛО БИРЛІНЦИ У СВІТЛІ
АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
З 2014 р. у весняний та осінній періоди проводились систематичні дослідження берегів річок Опришанка та Котовець, лівих приток р. Сірет для виявлення слідів давніх поселень, про які старожили навколишніх сіл розповсюджували різні легенди. Розповідь про одну з таких цікавих легенд знаходимо у науковця, письменника, вихідця з Опришен Іоана Білецького-Албеску. В праці «Спогади з минулих віків» він писав: «Вниз по течії річки Котовець неподалік від річки Сірет існувало в далекому середньовіччі село Бирлінци, яке належало боярину Бирлічу. З невідомих причин село зникло, на початку XVIII століття. Старожили розповідають, що село зникло тому що страждало від частих паводків, або згоріло вщент від великого вогню під час турецько- російських війн у XVIII столітті. Згадую, як мій дід та батько розповідали, що на місці, де була церква зниклого села і досі плугом ніхто не чіпає ту землю. А люди, які залишили село піднялись вище по течії річки і створили нове село Опришени».
Проведені археологічні дослідження за останні роки в с. Опришени і на берегах р. Котовець дають нові невичерпні докази про одночасне існування в середньовіччі сіл Бирлінци та Опришени. Беручи до уваги той факт, що с. Опришени згадується у грамоті господаря Олександра Доброго 17 березня 1418 р., а власником села зазначено боярина Сина Бирліча, на нашу думку, засновника села Бирлінци, то можемо припустити, що боярин Бирліч, який купив або отримав за службу від господаря спочатку с. Опришени, заснував і с. Бирлінци в нижній течії р. Котовець. Напевно, пізніше на початку XVIII ст., потерпаючи від природних катаклізмів або інших причин, мешканці поселення Бирлінци піднялись вище по течії і створили село, яке належало боярину Стерче, та село Бирлінци-Гоянулуй (Слобідка). Село Опришени, яке отримало назву від боярина Оприша ще в середині XIV ст., продовжило свій окремий шлях соціально-економічного розвитку.
Дослідження письмових джерел відкривають чимало таємниць даного зниклого села. З їх вивчення випливає, що середньовічне село, розташоване поблизу Опришен, фігурує під назвами: «Бирлінци», «Берлінц», «Бурленць», «Бурленіца» чи «Берлінци», згадувалося в документах ще з початку XV ст., та належало боярину Бирлічу який у 1418 р. був господарем і с. Опришени. Представники цієї боярської сім’ї відомі ще з 1415 р., коли боярин Син Бирліч, тобто син боярина Бирліча, робив дарчі монастирю Молдовіца.
Село Бирлінці згадується і пізніше в грамоті Штефана Великого від 15 березня 1490 р., де господар вказує церкви Радівецького епіскопату, підтверджуючи власність над 44 селами з Сучавського повіту, отриманими ще з часів Олександра Доброго, та 6 сіл Чернівецького повіту, серед яких с. Бирлінци з церквою та священиком, яке межує з селами Опришени, Глибока, Черепківці, Вовчинець та Тереблеча.
Археологічні матеріали, виявлені на місці зниклого с. Бирлінци, відносяться до періоду пізнього середньовіччя та нового часу – XV-XVI ст. та XVIII ст. Вони належать до предметів побуту мешканців тогочасного села, серед яких уламки різноманітного посуду: глечики, чаші, миски, покришки переважно сірого кольору, виготовлені на гончарному крузі, добре опалені. Тут же виявлені залізні речі: цвяхи з великими головками, наперстки, голки й ін. (рис. 1).