Вхід на сайт

Пошук

Годинник

Крилаті вислови

Календар

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

Міні-чат

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 27

Про Глибоччину

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




П`ятниця, 29.03.2024, 15:19
Вітаю Вас Гість | RSS
Сайт   вчителя   історії   Опришенської   ЗОШ   І-ІІІ   ступенів  Боднарюка   Миколи   Івановича
Головна | Реєстрація | Вхід
Головна » Архів матеріалів

Микола Боднарюк; Микола Ілків. Археологічні розкопки Хотинської фортеці 2013 – 2014 рр. Матеріали наукової конференції. (Сучава 2015 рік).

         Еталонною пам’яткою оборонного зодчества доби середньовіччя та нового часу Середнього Подністров’я виступає Хотинська фортеця. Предметом вивчення науковців здавна ставала багатовікова історія твердині та міста, військово-політичні перепетії та добре збережена автентична архітектура. Основні віхи в історії Хотинської фортеці встановив Б.О. Тимощук за результатами проведення археологічних досліджень у 40-60-х роках ХХ ст.[1] Подальші польові дослідження, розпочаті у 2002 р., проводилися співробітниками Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича та Чернівецької філії «Охоронної археологічної служби України» Інституту археології НАН України під керівництвом С.В. Пивоварова, Ю.В. Мисько й М.В. Ільківа та суттєво доповнили й уточнили інформацію про минуле пам’ятки[2].

         У межах Нової фортеці на північний схід від церкви св. Олександра Невського виявлено нашарування трипільської культури (етап ВІ), представлені шматками обмазки та фрагментами керамічного посуду. Кілька екземплярів характеризуються рельєфним орнаментом або поліхромним розписом. Серед форм проглядаються амфори, банкоподібні горщики, посудини на піддоні тощо. Трапилися також ніжка зооморфної статуетки й фрагментована шліфована сокира з роговика. У кількох місцях культурний шар енеолітичної доби перерізали заглиблені об’єкти слов’яно-руського часу (кінець Х – перша половина ХІ ст.): 3 напівземлянкові житла, котлован одного з яких згодом перетворили в господарську яму, а також вал і рів, очевидно, цього ж часу, який з напільного боку обмежував стрілку мису[3]. По кутах і посередині стін житла простежено стовпові ямки, а також черінь від розібраної печі-кам’янки. Керамічний комплекс представлений кружальним (горщики з домішкою в тісті просіяного піску чи зрідка шамоту, переважно з манжетоподібними вінцями) і ліпним (миски, сковорідки, жаровні) посудом та бочкоподібним грузилом. До індивідуальних знахідок належать фрагмент леза сокири, злиток криці зі шлаками, залізні кільце та ніж з кістяною ручкою, кістяні проколки, підвіска з ікла лисиці та лопаткоподібний виріб з рогу благородного оленя.

         До об’єктів нового часу відносяться кам’яна стіна із залитим вапняним розчином керамічним водопроводом на території Нової фортеці; підпрямокутне кам’яне приміщення у північно-східному куті цитаделі з вмонтованим на куті цегляним каміном, всередині якого лежала половина ядра-кніпеля.

         У північній частині замку зафіксовано рештки двох об’єктів XVII ст. Від першого з них залишилося невелике заглиблення у жовтому глинистому прошарку західніше стіни від приміщення зі склепінчастою стелею, сліди якої простежуються у південній стіні Північної вежі. На дні заглиблення трапилися 2 чавунних ядра діаметром 6 см та осколок чавунної гранати з товщиною стінки 2 см і діаметром близько 7 см. Тут же виявлено осколок (½) запалювальної гранати (брандскугель; діаметр 14 см, товщина стінок 2,5 см) з 6 отворами діаметром по 2 см. Показово, що такого типу снаряди використовувалися польсько-литовським військом для мортирного обстрілу турецького табору під час Хотинської битви 1673 р. Цей момент проілюстровано на тогочасній гравюрі, де серед кількох зображених під час польоту гранат чи бомб показано палаюче ядро, з якого навхрест виходять порохові гази. Крім чавунних, у заглибленні виявлено витесане із вапняку ядро діаметром 10-10,5 см та осколок гранати (гренади) із запальним отвором-горловиною із темно-зеленого скла. Осколки скляних гранат із темно-зеленого, чорного чи непрозорого рожевого скла траплялися й у попередні польові сезони, а 2 цілих екземпляри були виявлені Б.О. Тимощуком у культурних нашаруваннях ХVI-XVIIІ ст.[4] Такий вид зброї відомий з території Печерської фортеці у Києві, де датується кінцем ХVIІ – серединою XVIIІ ст.[5] Схожа знахідка походить з поля Берестецької битви[6]. Аналогічні кам’яні ядра теж відомі з попередніх археологічних досліджень північної та південно-східної частин замкового двору[7].

         До цього ж комплексу належать одна пряма та одна вигнута залізні шевські голки завдовжки 7 та 7,4 см і залізна однозуба виделка з кільцем і крученим стержнем. Довжина виробу становить 19,4 см, товщина стержня – 0,8 см, діаметр кільця – 4,6 см. Подібні знахідки походять з поля битви під Берестечком 1651 р.[8], а на території регіону такого різновиду вироби з’явилися ще у давньоруський час (Чорнівське городище першої половини ХІІІ ст.).

         Між палацом коменданта та східною куртиною досліджено другий наземний об’єкт останньої третини ХVII ст. розмірами 2,2×2,1 м (піч?). Тут виявлено уламки кахель з геральдичними, рослинно-орнітоморфними та сюжетними зображеннями. До першої групи відносяться фрагменти кількох лицевих і однієї кутової кахель розмірами орієнтовно 17×17 см, на яких був зображений двоголовий орел з розпростертими крилами. Манера виконання його крил аналогічна зображенню сяйва навколо Богородиці з Дитям, відомого на лицевій виповнюючій кахлі ХVІ-ХVІІ ст. з Олеська[9]. На деяких бокових кахлях із рослинним чи лицевих із симетричним рослинно-орнітоморфним орнаментом нанесена зелена полива. Виявлені різнотипові кахлі різняться своєю хронологією в межах ранньонового часу, що може свідчити про повторне використання більш ранніх зразків. Зокрема, до найбільш раннього відноситься, ймовірно, фрагмент кахлі з багатоступінчастою рамкою по периметру та з сюжетним зображенням, від якого вціліла пола плаття чи сукні та чобітки. Найбільш пізніми є, очевидно, полив’яні безрамчасті зразки, які набули поширення в останній третині ХVІІ ст.[10]

         Керамічний комплекс з об’єкту сильно фрагментований. До нього відносяться уламки світлоглиняного, білоглиняного та сіродимленого посуду. Перший представлений тарілками, в тому числі з поливою зсередини (діаметр вінець – 26 см). До сіродимленого посуду відносяться уламки вінець опуклобоких горщиків з прокресленим орнаментом у вигляді горизонтальних і загзагоподібних ліній, а також глечик з витягнутою шийкою з пролискованою косою сіткою та зливним носиком. Білоглиняний посуд презентований: уламками тарілки з бортиком і паралельними лініями під вінцями, покритої зеленою та жовто-брунатною поливою; горщиком із зеленою поливою зсередини та вишневим розписом ззовні; горнятком (?) із зеленою поливою та горизонтальними і загзагоподібними лінями. Такі ж зразки білоглиняної кераміки виявлено у перевідкладених на початку ХVІІІ ст. культурних нашаруваннях Привратного двору. Реставровані екземпляри ХVІІ ст. з аналогічним декором й оздобленням відомі з літописного Бужська[11]. З огляду на глечик, в якому містився монетний скарб із с. Вербівці на Заставнівщині, білоглиняний посуд із зеленою поливою та орнаментом у вигляді прямих і зигзагоподібних ліній побутував у Середньому Подністров’ї вже в другій половині ХVІ ст.[12]

         До керамічних виробів із другого об’єкту відносяться також дві цілі люльки, виявлені поряд, та один фрагмент чашечки люльки з меандровим орнаментом. Перша люлька білоглиняна, покрита жовто-гарячою поливою. Друга люлька виготовлена зі світло-жовтої глини у двосторонній формі. Ідентичний фрагментований виріб походить з території Нової фортеці. Метричні параметри трьох знахідок майже однакові.

         У межах об’єкту зібрано також численні металеві речі, зокрема залізні: підкова (10,8×10 см), підковка, секції ланцюга, цвяхи, прямокутна рамка пряжки (3×2,5×0,4 см), наконечник арбалетної стріли (довжина – 7,8 см, вага – 54 г), ядро (діаметр – 3,8 см, вага – 196 г) тощо. До виробів з бронзи відносяться уламок листового металу із заклепкою, фігурна 8-подібна пряжка (3,9×2,1×0,25 см), ... Читати далі »

Переглядів: 420 | Додав: director | Дата: 18.01.2016 | Коментарі (0)

COMPLEXUL MUZEAL NAŢIONAL „MOLDOVA” IAŞI
MUZEUL DE ISTORIE A MOLDOVEI
CERCETĂRI ISTORICE
(SERIE NOUĂ)
XXXII
2013
IAŞI
2013

 

COMITETUL DE REDACȚIE
Lăcrămioara STRATULAT (redactor șef)
Senica ŢURCANU
Sorin IFTIMI
Tamilia-Elena MARIN
Ioan IAȚCU
Măriuca-Diana VORNICU
Loredana SOLCAN (secretar de redacție)
Traduceri realizate/revizuite
Coralia COSTAȘ
Simona POSTOLACHE
Tehnoredactare
Loredana SOLCAN
Măriuca-Diana VORNICU
Adresa redacţiei
Complexul Muzeal Naţional „Moldova” Iaşi
Muzeul de Istorie a Moldovei
Piaţa Ștefan cel Mare şi Sfânt, nr. 1
Iaşi, RO-700028
Telefon/Fax: 040232218383
e-mail: cercetari.istorice@yahoo.com
ISSN 1453-3960
EDITURA PALATUL CULTURII
Iaşi
SUMAR
SOMMAIRE – CONTENTS – INHALT
ABREVIERI – Abbreviations – Abreviations - Abkurzungen......................... 6
Nicolae URSULESCU, Unele comentarii cu privire la sceptrele
preistorice figurative recent publicate/ Quelques commentaires
concernant les sceptres préhistoriques figuratifs récemment publiés.......... 11
Vasile DIACONU, Daniela CALISTRU, Daniel-Florin SAVA, Obiecte
din epoca bronzului descoperite pe Valea Siretului/
Bronzezeitliche Gegenstände aus dem Tal des Siret.................................... 33
Nelu ZUGRAVU, Puncte de vedere ale unui clasicist pe marginea unor
opinii privitoare la religiile pre- şi protoistorice/ A Classicist’s
Points of View on Opinions Concerning the Pre- and Protohistoric
Religions............................................................................................................. 61
Tincuța CLOȘCĂ, Repere istoriografice privind cercetarea operei lui
Ioan Hrisostom/ Historiographic Points of Reference Concerning the
Research of John Chrysostom’s Work.............................................................
95
Ioan IAȚCU, The Painting of Roman Dobruja (5th-6th AD): A General
View/ Pictura în Dobrogea romană (secolele V-VI p. Chr.): privire de
ansamblu............................................................................................................ 113
Rodica POPOVICI, Carreaux de poȇle à aigles bicéphales dans la
Moldavie médiévale (XVe-XVIIe siècles)/ Cahle cu acvile bicefale
în Moldova medievală (secolele XV-XVII) ................................................. 131
Alexandra-Marcela POPESCU, Hiclenia – explicații terminologice/
Treason – Terminological Explanations......................................................... 165
Ştefan S. GOROVEI, Movileștii. Considerații finale/ The Movilești.
Final Considerations ....................................................................................... 177
Dan FLOAREŞ, O tipăritură din Anvers privitoare la evenimente din
domnia lui Gaspar Grațiani (1620)/ An Antwerp Print Regarding
some Events from Gaspar Grațiani’s Reign (1620).................................... 195
Maria BERCEANU, Reformele lui Constantin Mavrocordat, început al
modernizării administrative în Moldova. Un studiu de caz:
Ținutul Bacău/ Constantin Mavrocordat’s Reforms, the Beginning of
Modern Administration in Moldavia. Case Study: the County of
Bacău.................................................................................................................. 211
Manole BRIHUNEȚ, Edificii de cult din satele raionului Telenești:
istorie și actualitate/ Des édifices du culte dans les villages du district
de Telenești: histoire et actualité.................................................................... 249
Alina FELEA, Din istoria căsătoriilor mixte. Căsătoria cu ţiganii în
spaţiul românesc în secolul al XVIII-lea și prima jumătate a
secolului al XIX-lea/ From the History of Mixed Marriages.
Marrying Gypsies within the Romanian Space during the 18th – first
half of the 19th Centuries................................................................................. 265
Liliana CONDRATICOVA, Prelucrarea artistică a metalului: candele și
cădelnițe din spațiul ortodox/ Le traitement artistique du métal: des
veilleuses et des encensoirs de l’espace orthodoxe........................................................ 279
Sorin IFTIMI, O addenda la portretistica lui Nicolo Livaditi (1830-
1858)/ An Addendum to Niccolo Livaditi’s Portrait Art (1830-
1858) ................................................................................................................. 291
Aurica ICHIM, Constituirea patrimoniului Pinacotecii din Iași în domnia lui
Alexandru Ioan Cuza/ Constituting the Heritage of the Art Gallery in Iasi
during the Reign of Alexandru Ioan Cuza................................................................ 317
Ciprian-Petru POPOVICI, Ultimii ani din viaţă ai regelui Ferdinand al
României/ King Ferdinand’s of Romania Last Years of Life.................... 345
Bogdan Petru NICULICĂ, Nicolai BODNARIUC, Documente inedite
referitoare la colecţia de antichităţi paleolitice a lui Ceslav
Ambrojevici/ Unpublished Documents Concerning Ceslav
Ambrojevici’s Collection of Paleolithic Antiques......................................... 355

Recenzii. Note de lectură (Book Reviews)
Cornelia-Magda LAZAROVICI, Gheorghe LAZAROVICI, Ruginoasa-Dealul
Drăghici. Monografie arheologică, Suceava, 2012 (Loredana SOLCAN) ..........
369
Ion MAREŞ, Metalurgia aramei în civilizaţiile Precucuteni şi Cucuteni, Suceava, 2012
(Radu-Gabriel FURNICĂ) ....................................................................................... 373
Tudor SOROCEANU, Die Kupfer- und Bronzedepots der frühen und mittleren
Bronzezeit in Rumänien. Depozitele de obiecte din cupru şi bronz din România.
Epoca timpurie şi mijlocie a bronzului, Cluj-Napoca/Bistriţa 2012 (Diana-
Măriuca VORNICU) ........................................................................................ 375
Carol KACSÓ, Repertoriul arheologic al judeţului Maramureş, Baia Mare, 2011
(Bogdan Petru NICULICĂ) ..................................................................................... 378
Lăcrămioara STRATULAT, Ioan IAŢCU, Arta pelerinajului. Obiecte creştine în
spaţiul est şi sud-est carpatic (secolele IV- XVI). Catalog de expoziţie, Iaşi, 2011
(Tamilia-Elena MARIN) ........................................................................................... 383
Igor CERETEU, Cartea românească veche și modernă în fonduri din Chișinău.
Catalog, Iași, 2011 (Vitalie PLEȘCA) ...................................................................... 384
Cercetări Istorice (serie nouă), XXXII, IAŞI, 2013, p. 355-368

DOCUMENTE INEDITE REFERITOARE LA
COLECŢIA DE ANTICHITĂŢI PALEOLITICE A LUI CESLAV AMBROJEVICI
Bogdan Petru NICULICĂ1
Nicolai BODNARIUC2

Prestigioasa instituţie a Arhivelor Regiunii Cernăuţi (Ucraina),
adăposteşte un patrimoniu remarcabil din punct de vedere al fondurilor
existente. În cele ce urmează prezentăm conţinutul unui dosar interesant,
care se referă la activitatea reputatului arheolog preistorician Ceslav Enric
Ambrojevici (1900-1954), fost conferenţiar la Universitatea din Cernăuţi.
Dosarul respectiv conţine cinci file care privesc achiziţionarea, de
către Facultatea de Ştiinţe din Cernăuţi, a colecţiei de antichităţi paleolitice
deţinută de C. Ambrojevici3. Această colecţie a fost adunată de-a lungul
anilor în timpul cercetărilor arheologice, finanţate din banii personali. Se
remarcă faptul că profesorul universitar Theofil Sauciuc-Săveanu (1884-
1971), de la aceeaşi universitate cernăuţeană, a redactat o elegantă
recomandare, adresată Rezidentului Regal de atunci al Ţinutului Sucevei,
cunoscutul profesor universitar şi om politic G. Alexianu (1897-1946)4,
pentru a sprijini actul de achiziţie.
Înainte de a trece la prezentarea dosarului/filelor, trebuie să punctăm
locul ocupat, în cadrul arheologiei româneşti, de cele două personaje
implicate în achiziţia acestei colecţii de piese paleolitice, care se află, în bună
1 Muzeul Bucovinei, Suceava.
2 Muzeul de Arheologie și Etnografie „Maximilian Hacman”, Oprișeni, Raionul
Hliboca, Regiunea Cernăuț ... Читати далі »

Переглядів: 437 | Додав: director | Дата: 18.01.2016 | Коментарі (0)

Переглядів: 291 | Додав: director | Дата: 15.01.2016 | Коментарі (0)

 Екскурсія до краєзнавчого музею

   4.01.2016 року учні п`ятих класів разом з вчителем історії Боднарюком М.І., здійснили екскурсію до краєзнавчого музею міста Чернівці для ознайомлення з історичною спадщиною рідного краю.

 

 

Переглядів: 316 | Додав: informatic | Дата: 11.01.2016 | Коментарі (0)

В номінації краєзнавство у 2015 році премією ім. О. Кобилянської був нагородженний вчитель історії Опришенської ЗОШ, Боднарюк М.І.

Прикріплення: Картинка 1
Переглядів: 321 | Додав: director | Дата: 26.12.2015 | Коментарі (1)

   

 Вчителі- предметники були присутні на відкритому уроці, який провів директор школи, вчитель історії Боднарюк М.І. з теми: "Давній схід у історії людства." Урок був проведений у 6-Б класі.

DSCN0192DSCN0236 

 DSCN0206 DSCN0184

       Було узагальнено та систематизовано матеріал з історії перших східних людських цивілізацій (Єгипет, Міжріччя, Індія, Китай). Використовуючи різні інтерактивні форми і методи роботи з учнями, вчитель досяг поставлених цілей уроку, учні уявно подорожували цими країнами і відчули колорит тогочасних територій. 

        За круглим столом обговарювались форми і методи роботи з учнями на уроках, роль наочного матеріалу, майстерність вчителя, науковий та дослідницький аспект уроку.

DSCN0253

 

Переглядів: 292 | Додав: informatic | Дата: 23.12.2015 | Коментарі (0)

В одній із просторих зал Чернівецького обласного краєзнавчого музею у вівторок, 24 березня, і справді, як кажуть, яблуку ніде було впасти. Тут того дня відбулась, на думку багатьох присутніх, зокрема учасників обласного семінару фахівців і активістів музейної та краєзначої роботи, неординарна подія — презентація експозиції Опришенського музею археології та краєзнавства імені Максиміліана Гакмана. Цей заклад, як зазначив у своєму вступному слові його директор — Микола Боднарюк, цими днями відзначає десятиріччя від дня створення. Микола Іванович також щиро подякував своєму вчителю історії Пентелею Білецькому, який благословив його на добру справу, сільському голові Миколі Поповичу, колишньому голові Глибоцької райдержадміністрації, нині депутату райради Петру Панчуку за всебічну підтримку і допомогу у відкритті музею. До речі, всі вони теж взяли участь у презентації.

За доброю традицією, що притаманна Опришенам, не обійшлося у Чернівцях не тільки щирими вітальними словами, а й гарними румунськими народними піснями, котрі майстерно виконала учениця 11 класу сільської школи Христина Величко. Відтак, такі ж учні розпочали знайомство присутніх із широкою експозицією, на якій представлено археологічні знахідки, нумізматику, предмети побутового вжитку, цілий ряд яких є унікальними, з багатої колекції в самих Опришенах.

Насамкінець треба добре слово сказати ще раз і на адресу самого Миколи Боднарюка — великого ентузіаста, радше справжнього фаната музейної і краєзнавчої справи, без зусиль якого разом зі своїми вихованцями, а він ще й учитель історії та директор школи, музей в Опришенах не набув би такого широковідомого і шанованого закладу на громадських засадах не лише на Глибоччині, а й на Буковині.

Переглядів: 311 | Додав: informatic | Дата: 04.12.2015 | Коментарі (0)

 

29 жовтня 2015 року у Глибоцькому ліцеї відбулася районна конференція лідерів учнівського самоврядування на тему «Від лідера учнівського самоврядування до активної особистості громадянина патріота».

         Презентувала роботу Опришенської ЗОШ I-III ступенів голова учнівського самоврядування, учениця 11-го класу Бірев Христина Леонідівна.

20151029_111624

Темою виступу було: «Любов до Батьківщини починається у любові до рідного краю». Вона розкрила, що патріотичне виховання є одним із провідних напрямів роботи учнівського самоврядування Опришенської ЗОШ I-III ступенів, а  саме:

  • Краєзнавча робота, як форма патріотичного виховання;
  • Військовий напрямок патріотичного виховання;

Також розказала про проведені заходи в нашій школі.

20151029_112103

 Конференція завершилась з вибором голови районної ради лідерів учнівського самоврядування та заступників.

Переглядів: 376 | Додав: informatic | Дата: 15.11.2015 | Коментарі (1)

30 жовтня відбувся Форум юних краєзнавців «До оберегів відродження» у Глибоцькому ліцеї.
Учні Опришенської ЗОШ брали участь у трьох секційних засіданнях:
1. «Історичне краєзнавство» - виступила учениця 11-го класу Бірев Христина Леонідівна з роботою на тему: «Таємниці цитаделі на Дністрі» - керівник Боднарюк М.І.
2. «Географічне краєзнавство» - виступила учениця 11-го класу Доготар Маріанна Василівна з роботою: «Мікротопоніми села Опришени».

y86Fpd3JYSo
3. «Етнографічне краєзнавство» - виступила учениця 11-го класу Бірев Христина Леонідівна Народний аматорський фольклорний колектив «Датіна» Опришенського БНТД.

Переглядів: 672 | Додав: informatic | Дата: 15.11.2015 | Коментарі (1)

Яскраве сонечко виблискує на шкільному подвір'ї. Огортає  школу, заглядає в оновлені класи, які вже зачекались своїх учнів... 

 Сьогодні, 1 вересня, в Опришенській ЗОШ І-ІІІ ст. завітало свято знань.

 Урочисто лунає музика. Першими зі словами привітання звертається до присутніх ЗВР Плантус Валентина Георгіївна.

 

А далі найголовнішеяк найпочесніших гостей свята-першокласників зустрічають оплесками.

20150901_092922

Сьогодні вони перегорнули важливу сторінку свого життя - стали учнями, влились у велику шкільну родину.

20150901_093158

Завітали на свято і не менш почесні гості:Начальник відділу культури Глибоцької РДА Крючко Ольга Миронівна, представник Глибоцької районної міліції Багнян Микола Михайлович, Сільський голова Попович Микола Констянтинович, голова батьківського комітету Попович Георгій Констянтинович та багато інших.

Всі у зборі. Тож час внести державний прапор України. Урочисто лунає державний Гімн.

Відкриває свято директор школи  Боднарюк Микола Іванович:

- Доброго дня, шановні батьки, учні, вчителі! Я радий сьогодні вітати Вас з чудовим святом – Днем знань!

В цей нелегкий для нашої країни момент, коли нашій державі доводиться боротись за свободу і незалежність, ми зібрались з Вами, щоб підтвердити: 
ми - разом, ми - українці, ми любимо і поважаємо свою країну.

...І хочу сказати, що ми докладемо всіх зусиль, щоб наші учні – майбутнє України, були щасливі, здорові, освічені. А головне – були патріотами своєї держави, які зможуть вивести Україну на найвищий рівень розвитку серед держав світу.

Бажаю Вам добра, щастя, здоров'я і мирного неба над головою.

20150901_095505

Голова Глибоцького районного управління культури Крючко Ольга Мирославівна побажала учням і вчителям вдалого навчального року і нагородила ученицю 11 – го класу Бірев Христину грамотами Міністерства Освіти України.

20150901_093627

 

Слово надали одинадцятикласникам. Радість зустрічі і смуток від розуміння того, що лише один рік залишається провести в школі, яка стала рідною, де пройшли щасливі хвилини найкрашої пори життя – юності, звучить у їх словах. А ще вони звернули увагу на те, що для того, щоб навчання в школі було радісним і щасливим необхідно, щоб в Україні наступив мир. Адже мир-це найдорожче, що є на Землі. Учні нашої школи через флешмоб «Незламна моя  Україна» висловили свої мрії про мир.

Святково лунає дзвоник, запрошуючи учнів на перший урок і оголошуючи закінчення лінійки. Країна знань знову відкрила свої двері для школярів.

Зі святом Вас – минулі, майбутні і сьогоднішні учні!

20150901_095746

Переглядів: 284 | Додав: informatic | Дата: 15.11.2015 | Коментарі (0)

« 1 2 3 4 5

Copyright MyCorp © 2024