СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ

ВЧИТЕЛЯ ІСТОРІЇ ОПРИШЕНСЬКОЇ ЗОШ І – ІІІ ст.

БОДНАРЮКА МИКОЛИ ІВАНОВИЧА

 

1. Боднарюк М.І. Археологічні пам’ятки с.Опришани / Микола Боднарюк. – Чернівці: Прут, 2003. – 243 [12-13] с. – Буковинський історико-етнографічний вісник; вип. 5.
2. Безушко О. Таємниця Трипільського Мінотавра з поселення с.Опришени Глибоцького району Чернівецької області / О.Безушко, М.Боднарюк – К: Київська мала академія наук «Дослідник». 2006. – 145 [69-71] с. – (Матеріальна культура давніх народів України) (Матеріали та тези доповідей І Всеукраїнської конференції юних археологів, присвяченої 155-річчю від дня народження В.В.Хвойки та 40-річчю археологічного гуртка в м.Києві).
3. Боднарюк М.І. Пам’ятки трипільської культури в околицях села Опришени / Микола Боднарюк. – Чернівці: Прут, 2006. – 463 [200-205] с. – (Іван Франко і Буковина) (Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Івана Франка).
4. Боднарюк М.І. Молдавський гріш господаря Богдана ІІІ із с.Опришени / М.Боднарюк,  С.Пивоваров. – Чернівці: Прут, 2006. – 463 [226-228] с. – (Іван Франко і Буковина) (Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 150-річчю від дня народження Івана Франка).
5. Боднарюк М.І. Трипільська пластика з поселення Станіште с.Опришени Глибоцького району / Микола Боднарюк. – Чернівці: Прут, 2006. – 310 [68-70] с. – (На перехрестях світової науки) (Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції «Вікно в європейську науку», присвяченої 140-річчю від дня народження Раймунда Фрідріха Кайндля).
6. Боднарюк М.І. Село Опришени – невід’ємна частка історико – культурної спадщини Глибоцького району. // Етнос, культура, духовність. (Матеріали Міжнародної науково – практичної конференції  «Інноваційні моделі розвитку туристичної інфраструктури України. Буковинське та Світове старообрядництво: історія, культура, туризм»)./ Микола  Боднарюк. – Чернівці. Ч. 2. – 2006 рік. – С. 18 – 22.
7. Боднарюк М.І. Археологічні пам’ятки середньовіччя з села Опришени Глибоцького району / Микола Боднарюк. – Чернівці: Прут, 2008. – 188 [33-34] с. – (Видатні науковці Чернівецького університету. Р.Ф.Кайндль) (Матеріали V міжнародної наукової конференції «Кайндлівські читання»; ч. ІІ).
8. Боднарюк М.І. Нові нумізматичні знахідки із середньовічного поселення Опришени / М.Боднарюк,  С.Пивоваров. – Чернівці: Зелена Буковина, 2009. – 91 [8] с. – (Тези Міжнародної наукової конференції «Східноєвропейські старожитності в добу середньовіччя», присвяченої 90-річчю з дня народження видатного вітчизняного археолога Б.О.Тимощука).
9. Боднарюк М.І. Археологічні дослідження пам’яток Буковини Чеславом Амброжевичем / М.Боднарюк,  С.Пивоваров. – Чернівці-Вижниця: Черемош, 2011. – 319 [19-25] с. – (Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології) (Збірник наукових праць; т. 1(31).
10. Боднарюк М.І. Археологічні роботи Д.Олінеску на Буковині / М.Боднарюк. – Чернівці-Вижниця: Черемош, 2012. – 299 [9-18] с. – (Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології) (Збірник наукових праць; т. 1(33).
11. Боднарюк М.І. Чеслав Амброжевич – дослідник археологічних пам’яток Буковини / М.Боднарюк, експедиційний загін гуртка «Юні музеєзнавці». – Миколаїв: Миколаївський ОЦТКЕУМ, 2012. – 149 [76-77] с. – (ІІІ Всеукраїнська (VІІ міжрегіональна) конференція «Мій рідний край, моя земля очима сучасників») (Тези пошуково-дослідницьких робіт).
12. Nicolai Bodnariuk. Trecutul îndepărtat al satului în lumina izvoarelor arheologice / N.Bodnariuk. – Cernăuți: Zelena Bucovina, 2008. – 442 [116-125] p. – (Dumitru Covalciuc. Oprișeni,un sat la răspăntiile istoriei).
13. Nicolai Bodnariuk. Descoperiri monetare medieval pe teritoriul raionului Hliboca, regiunea Cernăuți / N.Bodnariuk. – Chișinău, 2009. – 34 [19-21] p. – (Al X-lea simpozion de numismatică) (Programul și rezumatele comunicărilor).
14. Nicolai Bodnariuc, Bogdan Petru Niculică. Documente inedite referitoare la colecția de antichități paleolitice a lui Ceslav Ambrojevici. // Cercetări istorice. – Iași. 2013. Vol. XXXII. – P. 355 – 369.
15. Nicolai Bodnariuc, Bogdan Petru Niculică. Unpublished documents regarding Ceslav Ambrojevicis collection of paleolithic antiquites. // De hominum primordiis. Studia in honorem professoris Vasile Chirica. – Iasi. Alexandru Ioan Cuza, 2013. – P. 207 – 221.
16. Dumitru Covalciuc, Nicolai Bodnariuc. Istotia satului în lumina izvoarelor arheologice. Pagini Oprișenene / N. Bodnariuc. – Herța. Cuvântul, 2014. – 246 p.

 

 

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Інститутом післядипломної

педагогічної освіти

Чернівецької області

 

Протокол № 4

від 14 грудня 2012 року

 

 

 

Навчальна  програма

гуртка  «Юні музеєзнавці»

Глибоцького центру туризму, краєзнавства, спорту та

екскурсій учнівської молоді,

що діє на базі Опришенської ЗОШ І-ІІІ ст.

 

 

Автор: Боднарюк  Микола Іванович,

керівник гуртка

Глибоцького ЦТКСЕУМ

ПОЯСНЮВАЛЬНА  ЗАПИСКА

 

Визначальною метою освіти і виховання учнівської молоді є набуття соціального досвіду, успадкування духовних надбань народу. Формування національної свідомості, поглиблення єдності поколінь. Шкільний музей – це важливий засіб свідомого і цілеспрямованого залучення юнаків та дівчат до вивчення і збереження історико – культурної спадщини минулого,виховання в них патріотичних почуттів та поваги до народних звичаїв і традицій.

У «Положенні про музей при навчальному закладі, який перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України» (Наказ № 640 від 04.09.2006) відзначається, що є соціальна потреба і педагогічна доцільність в активізації діяльності шкільних музеїв як складової частини навчально-виховної роботи.

Шкільний музей археології та етнографії імені Максиміляна Гакмана створювався і оформлявся з 2001 року. На базі музею діє краєзнавчий гурток «Юні музеєзнавці» від Глибоцького ЦТКСЕУМ. Для повноцінної діяльності музею та творчого об’єднання потрібна сучасна і якісна навчальна програма, яка б забезпечувала ефективний навчально-методичний супровід.

У 2012 році Інститутом післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області затверджена авторська навчальна програма «Юні музеєзнавці», яку склав керівник гуртка відповідно вимог до навчальних програм Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту змісту і методів навчання та Українського державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді.

У програмі враховані загальні теми з музеєзнавства, археологічний та етнографічний профілі музею, регіональні особливості локалізації музею, індивідуальні здібності, інтереси і потреби учнів та можливості їх інтелектуального розвитку, самореалізації, формування у них орієнтації на певний вид професійної діяльності.

Особливістю програми гуртка є те, що вихованці працюють на базі шкільного музею і долучені до пошукової і збиральницької роботи, до оформлення стаціонарних експозицій та тематичних виставок, ведуть облік музейних предметів, вивчають, описують,досліджують археологічні пам’ятки та етнографічні колекції.

Актуальність і новизна полягає в тому, що в практику планування впроваджується сучасна інноваційна технологія музейної педагогіки. Суть її в тому, щоб шкільний музей був додатковою освітою для учнів, щоб він системно і ефективно був інтегрований у навчально-виховний процес. У моделі музейної педагогіки вдало сконцентрована єдність музейних засобів та передові сучасні педагогічні методи і завдання.

Значна частина у змісті програми спроектована на вивчення загальних тем музеєзнавства як наукової дисципліни, а саме: основні поняття, терміни, методи музейної справи, склад фондів музею, методика вивчення музейних предметів, облік музейних фондів та оформлення наукової документації.

Відповідно до профілю музею, вихованці творчого об’єднання на заняттях розширюють свої знання про музеї Чернівецької області та дізнаються про видатних буковинських краєзнавців, істориків, археологів, етнографів, які внесли вагомий вклад у розвиток краєзнавства на регіональному та всеукраїнському рівнях.

Програма гуртка «Юні музеєзнавці» розрахована на трьорічний курс. На кожен навчальний рік відводиться 216 годин. Вона також поєднує теоретичні та практичні заняття та передбачає різні музейні та педагогічні форми і методи роботи. Під час побудови програми використано і концентричний, і лінійний способи: однакові теми чи розділи повторно вивчаються на різних ступенях навчання і їх зміст поступово розширюється і поглиблюється, бо матеріал вивчається з поступовим ускладненням. Новий матеріал подається на основі вже відомого та у тісному зв’язку з ним.

Розроблена програма – це оптимальний варіант роботи гуртка, що відповідає сучасному стану законодавчого, нормативного і науково-методичного забезпечення діяльності творчого об’єднання в позашкільному навчальному закладі.

Мета навчальної програми «Юні музеєзнавці» - залучення учнівської молоді до пошукової та збиральницької роботи з археології і етнографії, створення сприятливих умов в гуртковому просторі для дослідження, вивчення та збереження історико – культурної спадщини рідного краю, формування в свідомості школярів системи поглядів та цілісного уявлення про духовний і творчий потенціал етносів, які упродовж віків живуть на буковинській землі.

Завдання програми:

1. Ознайомлення вихованців гуртка з особливостями, методами формування шкільного музею археологічного та етнографічного профілю.
2. Засвоєння основ музейної термінології та соціальної і педагогічної значимості функціонування шкільного музею.
3. Ознайомлення з різними формами і методами музейної роботи.
4. Оволодіння системою знань про рідний край, його пам’ятки історії, археології та етнографічну спадщину.
5. Вироблення в учнів навичок, умінь дослідницької роботи на базі музею, написання науково-дослідницьких робіт та набуття досвіду під час презентації на краєзнавчих форумах, конференціях.
6. Формування у вихованців краєзнавчої компетентності, яка сприяє соціалізації особистості.
7. Вироблення в свідомості гуртківців прагнення до подальшого самовдосконалення та готовності до співпраці і співтворчості з педагогом.
8. Виховання національно свідомого громадянина, грамотної, освіченої людини.
9. Розвиток і продовження кращих краєзнавчих традицій рідного краю.
10. Розвиток творчого мислення. Формування власної точки зору та патріотичної громадянської позиції.

Вимоги до знань і вмінь вихованців гуртка.

Учні повинні знати:

• основні поняття, терміни музеєзнавства, нормативні документи про шкільні музеї;
• етапи історичного розвитку музеїв на Буковині;
• функції на напрями діяльності шкільного музею археології та етнографії ім.М.Гакмана;
• основні вимоги до обліку, комплектування та збереження музейних предметів;
• етапи та прийоми побудови музейної експозиції;
• критерії щодо написання науково-дослідницьких робіт;
• вимоги щодо організації і проведення експедицій, права і обов’язки учасників, та дотримання техніки безпеки.

Учні повинні вміти:

• складати плани роботи музею;
• здійснювати облік та зберігання музейних предметів;
• готувати тексти екскурсій та проводити в музеї екскурсії;
• організовувати та проводити пошукову і збиральницьку роботу за конкретною темою;
• використовувати технічні засоби в польових умовах і для музейної експозиції;
• виступати з науково-дослідницькими роботами на краєзнавчих форумах, конференціях;
• пропагувати значимість музею серед учнів та громадськості краю.

 

 

Навчально-тематичний план.

1-й рік навчання.  Початковий рівень.

... Читати далі »

Микола БОДНАРЮК

 

ВИВЧЕННЯ ПАМ’ЯТОК КАМ’ЯНОГО ВІКУ

В ПОДНІСТРОВ’Ї І ПОПРУТТІ ЧЕСЛАВОМ АМБРОЖЕВИЧЕМ   

 

         В умовах розвитку сучасної історичної науки з погляду дослідження минулого Буковинського краю невпинно зростає зацікавлення її першовитоками, прагнення пізнати глибинні тисячолітні пласти людської цивілізації на теренах Буковини. Завжди за кожним відкриттям, та нових внесків в розвиток археологічної науки стоять вчені, як сучасні, так і дослідники попередніх століть. До недавнього часу про дослідження науковців міжвоєнного періоду було мало відомо через низьку політичних та ідеологічних причин. За останні двадцять років стало можливим вивчення та публікування матеріалів про діяльність археологічних дослідників 20 – 30 років які вивчали  пам’ятки Буковини. Важливим є той факт що разом з працею над відкриттям незліченних пам’яток рідної землі, в останні роки продовжується відродження забутих імен у цій ділянці історичної науки.  Серед археологів міжвоєнного періоду, які внесли посильний вклад у вивчення місцевих старожитностей  відноситься й Чеслав Амброжевич (1900 – 1954 рр.).

         Ім’я Чеслава Амброжевича добре відомо всім дослідникам які займаються вивченням пам’яток кам’яного віку на землях Середнього Подністров’я та Попруття. Він згадується в узагальнюючих роботах по історії археологічних досліджень в регіоні. Наприклад, в праці «Буковина. Її минуле і сучасне» (1956 р.) констатується: «Між двома світовими війнами розкопи на Буковині і досліди над знайденим проводив Ч. Амброжевич, дослідник перших поселень із палеолітичної доби і городищ Буковини з ранньо – історичного часу (Хмелів біля Оршівців, Біла, Стрілецький Кут), залишився до нині найкращим археологічним дослідником північної Бессарабії (повіт Хотин і Сорока), звідки був родом. Інформації про наслідки праць він опублікував у різних румунських, німецьких і бельгійських фахових журналах» [8, с. 65]. Про його дослідження писали чернівецькі газети міжвоєнного періоду (10, с. 3). Ім’я науковця згадується в численних роботах вітчизняних дослідників повоєнного часу та сучасних дослідженнях, в яких відзначається його вклад у відкриття пам’яток палеолітичного часу, мезоліту, неоліту та енеоліту на теренах Буковини [4, с. 48; 5, с. 105; 6, с. 157; 7, с. 41; 11, с. 37 – 40; 12, с. 36 – 38; 13, с. 46 – 47; 14, с. 6; 15, с. 27; 16,с. 8; 17, с. 14]. Зокрема, відомий дослідник пам’яток кам’яного віку в Середньому Подністров’ї О.П. Черниш, так писав про значення його робіт: «Одна з таких груп палеолітичних місцезнаходжень – корманська група, розташована на правому березі Дністра в околицях с. Кормань, Сокирянського району, Чернівецької області. Честь її відкриття належить румунським дослідникам І. Ботезату, Ч. Амброжевичу, М. Морошану, які встановили тут наявність ряду стоянок й провели початкове їх обстеження і першими спробували інтерпретувати геологічне становище і хронологічне місце» [16, с. 8].

         Вивчення біографії Ч. Амброжевича, першовідкривача ряду археологічних пам’яток Буковини, тільки розпочинається. На основі тих не багатьох даних, які є про нього в довідковій літературі [7, с. 41; 24, р. 183 – 184; 26, р. 424], некролозі [25, р. 405 – 407], архівних матеріалах, знайдених у фондах Державного архіву Чернівецької області [1, арк. 7 – 13; 2, арк. 12; 3, арк. 1] та власне його працях [18, р. 23 – 37; 19, р. 23 – 39; 20, р. 11 – 12; 21, р. 44 – 45] маємо змогу висвітлити головні періоди його життя та наукової діяльності.

         Народився Чеслав Енрік Амброжевич, 29 серпня 1900 року в м. Новоселиця, Хотинського повіту, Бессарабської губернії. З 1911 по 1918 рр. навчався у Хотинському чоловічому ліцеї, який закінчив 8 березня 1918 р. [3, арк. 1]. Ще навчаючись у ліцей він захопився археологією і вже в тринадцятирічному віці зробив перші наукові відкриття, зокрема, віднайшов і описав енеолітичні поселення (трипільська культура) в околицях села Дарабани та м. Хотина [18, р. 23 – 25]. Матеріали про виявлені пам’ятки ліцеїст відіслав до столиці російської імперії, й на їх основі, юнака в 1916 р. обрали активним членом бувшого імперського російського товариства палеонтології у Петрограді.

         Подальшу освіту він продовжив у Київському університеті імені Св. Володимира (сучасний університет ім. Т.Г. Шевченка). У вузі він навчався з 1918 по 1920 рр. [23, р.156]. За яких причин було перервано навчання в університеті, і яким чином юнак повернувся на Буковину, яка вже перебувала у складі королівської Румунії не відомо.

         З 1920 року Ч. Амброжевич продовжував навчання у Чернівецькому університеті. У 1924 році, став ліценціатом природничих наук [23, с. 156], по іншим повідомленням – у 1925 р. [22, р.37].

         В період з (1923 – 1927 рр.), Ч. Амброжевича запросили працювати до Кишинівського музею краєзнавства для організації археологічних досліджень. В його завдання входило вивчення пам’яток епох палеоліту – енеоліту на території Подністров’я. вже 1923 році він відкрив перше палеолітичне місцезнаходження на землях Бессарабії, а саме стоянку біля с. Кишла – Неджимова (сучасне село Оселівка) [9, с. 64]. Працями молодого науковця фактично було започатковано формування колекції доби кам’яного віку в Кишинівському музеї краєзнавства [9, с. 64, 85].

         Згодом Ч. Амброжевич повернувся до Чернівців, де у липні 1927 р. отримав ступень доктора природничих наук, а з жовтня того ж року він обімав посади доцента, вільного викладача палеонтології та палеоліту наукового факультету університету, а з вересня працював ще й бібліотекарем [23, с.156].

         З працею у Чернівецькому університеті пов'язані подальші роки життя і наукових здобутків вченого. В Чернівцях науковець проживав разом з сім’єю [2, арк. 12].

         Активна діяльність в університеті поєднується у науковця із дослідженнями буковинських пам’яток. В цей час ним було виявлено і обстежено ряд археологічних об’єктів, переважно кам’яного віку. Матеріали про них Ч. Амброжевич опублікував у ряді видань. Значні досягнення в галузі вивчення найдавніших періодів в історії  Подністров’я та Попруття привели до визнання його робіт провідними європейськими фахівцями. Свідченням цього стало обрання Ч. Амброжевича  почесним членом ряду наукових товариств Києва, Кишинева, Берліна, Відня, Бухаресту [25, р. 406].

         Ч. Амброжевич за досить короткий час відкрив і частково дослідив ряд стоянок палеолітичного часу в Середньому Подністров’ї. Серед них такі відомі пам’ятки як Прилипче, Оселівка, Вороновиця, Бабино, Кормань, Ожево, Волошкове та інші.

          З  метою удосконалення методів археологічних досліджень пам’яток кам’яного віку він декілька разів виїжджав за кордон. В архівних матеріалах збереглося його листування з керівництвом університету щодо наукового відрядження до Польської держави. 23 жовтня 1936 р. Чеслав Амброжевич звернувся листом до ректора Чернівецького університету з проханням надати йому трьох місячну відпустку для проведення наукового стажування у Варшаві 2, с. 8. В листі Ч. Амброжевич підкреслював що у зв’язку з браком необхідної джерельної бази вирішив попрацювати з кордоном і попросив стипендію у польського керівництва. На підставі представлених робіт та напрацювань науковець отримав від польського міністерства стипендію, що підтвердив лист польського консульства в Чернівцях від 21 жовтня 1936 р. [2, с. 12].

         Основні археологічні дослідження Ч. Амброжевича на Буковині були пов’язані із вивченням найдавніших пам’яток регіону. Наукова спадщина вченого порівняно не велика. Нам вдалося зібрати інформацію про 19 написаних ним праць і опублікованих у різних наукових виданнях.

         Одні з найважливіших праць науковця являються статті надруковані в журналі «Дакія» зокрема про енеолітичні поселення Північно – Східної Бессарабії, яка  була надрукована в 1933 р. [18, с. 23 – 37]. у ній автор ... Читати далі »