УДК 902 (477.85) (092)

                                                                                     Микола БОДНАРЮК

АРХЕОЛОГІЧНІ РОБОТИ Д. ОЛІНЕСКУ НА БУКОВИНІ

Стаття присвячена розгляду питань пов’язаних із науковою діяльністю краєзнавця та археолога Д. Олінеску (1852- 1924 рр), який досліджував старожитності Буковини наприкінці ХІХ ст. Автор з’ясовує етапи життєвого та наукового шляху вченого, аналізує його науковий доробок, характеризує окремі публікації та вклад у створенні румунського археологічного товариства на Буковині.

Ключові слова: археологія, Буковина, Д. Олінеску, археологічне товариство.

                                                                                Николай БОДНАРЮК

Статья посвящена рассмотрению вопросов, связанных с научной деятельностью краезнавца и археолога Д. Олинеску (1852- 1924 гг.,) исследовавшего древности Буковины в конце ХІХ века. Автор определяет этапы жизненного и научного пути ученого, анализирует его научные труды, характеризует отдельные публикации и вклад у формировании румынского археологического общества на Буковине.

Ключевые слова: археология, Буковина, Д. Олинеску, археологическое общиство.

Nicolas BODNARYOUK

LES TRAVAUX ARCHEOLOGIQUES DE D. OLINESCU EN BUCOVINE

         L’article est consacré au l’examen des questions lieés avec l’activité scientifique de D. Olinescu (1852–1924), ethnographe et archéologue qui a examené les ancietries de la Bucovine á la fin du XIXe siécle.

        L’auteur éclaircit les étapes de la biographie et de la voie scientifique du savant, analyse son oeuvre scientifique, caractérise certains publications et sa contribution dans la création de la société archéologique roumaine en Bucovine.

        Mots-clés: l’archéologie, Bucovine, D. Olinescu, la société archéologique.

 

В останні роки зроблено чимало для дослідження вкладу науковців попередніх років у справу вивчення минулого Буковини. Цим проблемам присвяченні статті Б. Тимощука, С. Пивоварова, Л. Михайлини [8; 9; 10], розвідка автора [5].

Повернення із забуття імен перших дослідників археологів Буковини, які  відкривали, досліджували і опубліковували знайдені артефакти, заслуговують на широке визнання та популяризацію для загалу.

Буковинські археологи XIX століття внесли значний вклад в розвиток дослідження краю, поклавши початок створення перших археологічних товариств, приватних колекцій старожитностей, перших музеїв та становлення археологічної науки в краї. Потрібно згадати про таких дослідників як Й фон Гуттер, Г. Клаузе. Великий вклад вніс і дослідник  Й. Сомбаті, досвідчений археолог з Австрії, який був відряджений Археологічним товариством з Відня до Буковини, у 1893 та 1894 роках з метою дослідження території Буковини на археологічні пам’ятки [4, с. 1- 4]. Серед інших вчених треба відзначити і К. А. Ромштофера, Р. Кайндля які досліджували  матеріали енеолітичного та бронзового часу. До них приєднувались археологи краєзнавці: Д. Олінеску, К. Мораріу, Й. Флесчер, С. Флоря Маріян, І. Ончул, В. Томюк, В. Арійчук, Е. Козуб, І. Прокопович та багато інших.  

Розвиток археологічної науки на Буковині набуло піднесення наприкінці XIX століття, початком заснування 1863 року Крайового музею в Чернівцях, Спілки Серетського Музею (1870 р), Чернівецького університету (1875 р), Румунської археологічного товариства Буковини (1886 р).

Серед цих дослідників XIX століття, варто відзначити праці Д. Олінеску. Про дослідника Д. Олінеску у вітчизняній літературі мало відомостей, і майже відсутні публікації. В румунській історіографії відомі тільки дві наукові публікації  1978  та 1996 років [18; 36], та дві згадки в словниках за 1904 і 2004 років [13; 33] Більш ретельно досліджував роль Д. Олінеску в археологічній науці - румунський дослідник Б. П. Нікуліке, який перевидав декілька робіт забутого вченого[22; 23].

Народився Діонісій Олінеску 20 квітня 1852 року в с. Глибока,[1, с.72] Чернівецької обл.  Румунські дослідники  за недостатністю достовірних даних вказували днем народження дослідника 8 або 24 квітня 1852 року[18; 35.]. На ці твердження посилається і дослідник Б. Нікуліке у своїх дослідженнях [22, р.73; 23, р.14]. Досліджуючи матеріали чернівецького державного архіву, вдалося встановити точну дату народження Д. Олінеску та дату хрещення 24 квітня, а охрестив новородженого священик з с. Опришени М. Коморошан [1, с.73; 12, р. 240]. Народився Д. Олінеску в сім’ї  І. Олінеску (Олінскі) та Катерини дочки Іоана і Софії Томнюк. Сім’я цього подружжя була багатодітна, Д. Олінеску був найстаршим в сім’ї та мав ще чотирьох братів і двох сестер [1, с.72,92,155,199]. З квітня 1850 по 1868 рік батько Діонісія був священиком у Глибці.

Початкову освіту Д. Олінеску, напевно, отримав в Глибоці, а продовжив навчання  в Чернівецькій гімназії (1864 по 1871 р.р.) [3, с. 91]. Всі румунські дослідники у своїх дослідженнях подають помилково роки навчання Олінеску в Чернівцях 1863–1870–ті [22, р.73; 18, р. 514 ].

Д.Олінеску продовжує навчання з 1871 року, у Відні, Інсбурзі та Чернівцях на найпрестижніших в ті роки факультетах права [18, р. 514]. З 1878 року розпочинає трудову діяльність державного службовця в австрійській адміністрації Чернівців, досягаючи посади фінансового комісара [36, с. 17]. Потяг до археології та старожитностей, напевно, отримав ще в студентські роки в Чернівцях від академіка І. Сбіера [22, р. 74], саме він підштовхнув енергійного студента до збору та дослідження старожитностей археології [13, р.453].

У квітні 1893 року Д. Олінеску одружується з В. Чернявською, донькою священика В. Чернявського з Кадубівців [16, р. 3]. В цьому ж році він переїхав в Румунію до м. Бухареста, де недовго працював в бюро статистики і в університетській фундації Бухарестського університету  [22, р.74]. З 1895р.,   працював вчителем у містах: Васлуй, Фокшани, Слатіна та Каракала [18, р. 515]. В Каракалі викладав німецьку мову і право, а в Слатині - румунську, німецьку мови і географію. Захистив і отримав у Яссах науковий ступень з права 1898 року [36, р. 18]. Із Каракала у 1911 році знов переїжджає до Бухареста, де спочатку працював в державному архіві бібліотекарем [18, р. 515]. З цієї посади вийшов на пенсію 1 квітня 1921 року [18, р. 515], і переїхав жити у м. Ботошани. Майже відсутні дані про сім’ю та особисте життя науковця, немає точних даних  коли він помер і де похований. За припущенням румунського дослідника М. Ігната, Д. Олінеску помер у 1924 році в м. Ботошанах [18, р. 515].  Достовірно вдалось встановити, що на батьківщині, в Чернівцях, на Руському кладовищі поховані тільки батьки Д. Олінеску, брат Юліан, який помер у 1909 році, та сестра Євгенія похована у 1919 році. І. Олінеску, батько Діонісія, напевно, був досить заможним і намагався дати належну освіту всім дітям. Із архівних матеріалів стало відомо, що разом з Діонісієм в Чернівецькій гімназії навчався його молодший брат Теофіл [2,с.93], а Юліан так само став юристом і довгий час працював на посаді голови Сучавського трибуналу.

Д. Олінеску тривалий час співпрацював з такими науковими виданнями: «Бюлетень румунського географічного товариства», «Бюлетень румунського нумізматичного товариства», «Щорічник буковинського крайового музею», журналами: «Жунімя Літераре», «Фамілія», «Конворбірь літераре», газетами: «Газета Буковіней», «Трібуна», «Цара» і друкував в них наукові статті на різну тематику. Являвся членом Рум ... Читати далі »